Театралізовані ігри та вправи як засіб формування комунікативних умінь
Відео: Ігри та вправи для розвитку комунікативних навичок дошкільнят в дитячому садку
Театралізовані ігри та вправи як засіб формування комунікативних умінь
Ольга Тимощенко
Театралізовані ігри та вправи як засіб формування комунікативних умінь
Театралізовані ігри та вправи як засіб формування комунікативних умінь.
Відео: Завдання для розвитку комунікативних навичок
Під театралізованими іграми вчені розуміють «гри в театр», «сюжетами яких служать добре відомі казки або театральні вистави за готовими сценаріями».
Було встановлено, що театралізовані ігри відрізняються від сюжетно-рольових ігор не тільки сюжетом, а й характером ігрової діяльності. Театралізовані ігри є іграми-уявленнями, які мають фіксований зміст у вигляді літературного твору, розігрується дітьми в особах. У них, як і в сьогоденні театральному мистецтві, за допомогою таких засобів вираження, як інтонація, міміка, жест, поза і хода, створюються конкретні образи.
Спільна з однолітками і дорослими театралізована (театрально-ігрова) діяльність має виражену психотерапевтичний вплив на афективну і когнітивну сфери дитини, забезпечує корекцію порушень комунікативної сфери. Діти в колективі виявляють індивідуальні особливості, що сприяє формуванню їх внутрішнього світу, подолання комунікативної дезадаптації. У театрально-ігрової діяльності відбувається інтенсивний розвиток пізнавальних процесів, емоційно-особистісної сфери. Гра може змінити ставлення дитини до себе, самопочуття, способи спілкування з однолітками. Психотерапевтичний механізм сценічних ігор полягає у визначенні ролей для учасників. Роль може розкрити в дитині потенційний комунікативний ресурс. Улюблені герої стають зразками для наслідування і ототожнення. Саме здатність дитини до такої ідентифікації з улюбленим чином дозволяє педагогам через театралізовану діяльність надавати позитивний вплив на дітей.
Театралізована діяльність в психокорекційної практиці слід розглядати як сукупність методик, побудованих на застосуванні цього мистецтва у своєрідній символічній формі. Її основні функції:
- катарсістіческая (очищення, звільнення від негативних станів);
- регулятивна (зняття нервово-психічної напруги, регуляція психосоматичних процесів, моделювання позитивного психоемоційного стану);
- комунікативно-рефлексивна (корекція порушень спілкування, формування адекватного міжособистісного поведінки, самооцінки).
Театралізована гра як один з її видів є ефективним засобом соціалізації дошкільника в процесі осмислення їм морального підтексту літературного чи фольклорного твору і участі в грі, яка має колективний характер, що і створює сприятливі умови для розвитку почуття партнерства і освоєння способів позитивної взаємодії. У театралізованій грі здійснюється емоційний розвиток: діти знайомляться з почуттями, настроями героїв, освоюють способи їх зовнішнього вираження, усвідомлюють причини того чи іншого настрою. Нарешті, театралізована гра є засобом самовираження і самореалізації дитини.
Велика роль театралізованої діяльності та в мовному розвитку дитини. Дослідження, проведене Г. А. Волкової по логопедичної ритміки, переконливо показало, що театралізовані ігри дітей сприяють активізації різних сторін їх мови - словника, граматичного ладу, діалогу, монологу, вдосконалення звукової сторони мови і ін. При цьому було відзначено, що інтенсивному мовному розвитку служить саме самостійна театрально-ігрова діяльність, яка включає в себе не тільки сама дія дітей з ляльковими персонажами або власні дії за ролями, але також і xyдoжecтвeннo-peчeвyю деятельн сть (вибір теми, передача знайомого змісту, твір, виконання пісень від імені персонажів, їх інсценування, пританцьовування, наспівування і т. д.).
Театралізована діяльність дошкільнят базується на принципах розвиваючого навчання, методи і організація яких спираються на закономірності розвитку дитини, при цьому враховується психологічна комфортність, яка передбачає:
1) зняття, по можливості, всіх стрессообразуюшіх чинників;
2) розкутість, стимулюючу розвиток духовного потенціалу та творчої активності;
3) розвиток реальних мотивів: а) гра і навчання не повинні бути з-під палкі- б) внутрішні, особистісні мотиви повинні переважати над зовнішніми, ситуативними, що виходять із авторитету взрослого- в) внутрішні мотиви повинні обов`язково включати мотивацію успішності, просування вперед ( «У тебе обов`язково вийде»).
Театралізована діяльність дітей дошкільного віку включає в себе наступні розділи:
- гри-драматизації;
- гри-вистави (спектаклі);
- гри в ляльковий театр.
Театральні ігри (ігри-драматизації).
Театральна гра спрямована на розвиток ігрового поведінки, естетичного почуття, здатності творчо ставитися до будь-якої справи і вміти спілкуватися з однолітками в різних життєвих ситуаціях. Дані гри умовно можна розділити на загально і спеціальні. Общеразвивающие гри вчать дитину вмінню орієнтуватися в навколишньому середовищі, розвивають довільну пам`ять і швидкість реакції, вміння узгоджувати свої дії з партнерами, активізують розумові процеси. Також вони сприяють адаптації дітей в колективі однолітків і створюють передумови для успішного навчання в школі - в першу чергу за рахунок актуалізації інтелектуального, емоційно-вольової та соціально-психологічного компонентів.
Спеціальні ігри розвивають уяву і фантазію, готують дітей до дії в сценічних умовах, де все є вигадкою. К. С. Станіславський закликав акторів вчитися вірі і правді гри у дітей, оскільки вони дуже серйозно і щиро здатні вірити в будь-яку уявну ситуацію, легко змінювати своє ставлення до предметів, місця дії і партнерам по грі.
ритмопластика
Ритмопластика включає в себе комплексні ритмічні, музичні, пластичні ігри та вправи, які сприяють розвитку природних психомоторних здібностей дошкільнят, набуття ними відчуття гармонії з навколишнім світом, формування волі і виразності рухів, уяви.
У дітей з порушеннями мови спостерігається перенапруження ( «затиск») всіх або окремих груп м`язів або розслабленість ( «розв`язність») рухів. Тому поряд з вправами та іграми, спрямованими на розвиток рухових навичок, проводяться спеціальні ігри в поперемінному напрузі і розслабленні різних груп м`язів, аж до повного розслаблення тіла, лежачи на підлозі.
Мовні ігри та вправи
Даний розділ об`єднує ігри та вправи, спрямовані на розвиток дихання і свободи мовного апарату, вміння володіти правильною артикуляцією, чіткою дикцією, різноманітною інтонацією, логікою і орфоепією. Сюди також включаються гри зі словом, розвиваючі зв`язну мова, творчу фантазію, вміння складати невеликі розповіді і казки, підбирати найпростіші рими.
У дитячих театральних іграх і вправах велика роль віршів.
Віршований текст як ритмічно організована мова активізує весь організм дитини, сприяє розвитку його голосового апарату. Вірші носять не тільки тренувальний характер для формування чіткої, грамотної мови, а й знаходять емоційний відгук у душі дитини, роблять захоплюючими різні ігри та завдання. Особливо подобаються дітям діалогічні вірші. Говорячи від імені певної діючої особи, дитина легше розкріпачується, спілкується з партнером. На наступному етапі з вірша можна створити цілий міні-спектакль і розіграти його в формі етюдів. Крім того, розучування віршів розвиває пам`ять і інтелект.
Робота над виставою
Створення вистави з дошкільнятами - дуже захоплююче і корисне заняття. Спільна творча діяльність залучає до процесу постановки навіть недостатньо активних дітей, допомагаючи їм подолати труднощі в спілкуванні. Як правило, матеріалом для сценічного втілення служать казки.
Ляльковий театр
Дитина із задоволенням бере в руки персонажа лялькового театру і від його особи розповідає про свої думки. За допомогою ляльки він може висловити і відрегулювати власні переживання. Лялька провокує дітей на ведення діалогу, що служить стимулюючим фактором для розвитку діалогічного мовлення.
Опосредуя з ляльками взаємодія з іншими людьми, діти осягають процес спілкування з однолітками. Виконуючи ролі персонажів з різними характерами, вони приміряють на себе різні моделі соціальної поведінки.
Все вищесказане дає підставу стверджувати, що застосування театралізованої діяльності надає комплексну афективно-комунікативний вплив на розвиток дітей дошкільного віку.
Тим часом, як уже говорилося, в дошкільних установах розвиваючий потенціал театралізованої діяльності використовується недостатньо. Згідно з першою тенденції, театралізовані ігри застосовуються головним разом в якості якогось «видовища» на святах. Прагнення домогтися гарних результатів змушує педагогів заучувати з дітьми не тільки текст, а й інтонації і рухи в ході невиправдано великого числа індивідуальних і колективних репетицій. Дитину навчають бути «хорошим артистом». І, як результат, видовище відбулося, спектакль сподобався глядача. Однак освоєння таким чином вміння не переносяться дітьми у вільний ігрову діяльність.
Другу тенденцію в організації театралізованої гри можна назвати невтручання дорослого. Прав на практиці воно часто переростає повна відсутність уваги з його боку до цього виду ігрової діяльності: діти надані самі собі, вихователь тільки готує атрибути для «театру». З групи в групу дитини супроводжує однотипний набір шапочок-масок, елементів костюм фігурок героїв. Молодших дошкільників це приваблює, перш за все, через можливість переодягнутися, а значить змінитися, а старшого дошкільника це вже не задовольняє, оскільки не відповідає його пізнавальним інтересам, рівню розвитку психічних процесів, зрослим можливостям самореалізації у творчій діяльності. Наслідком є майже повна відсутність театралізації в ігровому досвіді дітей 5-7 років при наявності у них інтересу до цієї діяльності і потреби в ній.
