Ліпопротеїни - хімічна енциклопедія
ліпопротеїнів
ліпопротеїнів (Ліпопротеїди), комплекси, що складаються з білків (аполипопротеинов - скорочено - апо-ліпопротеїни) і ліпідів. зв`язок між якими здійснюється за допомогою гідрофобних і електростатіч. взаємодій. Ліпопротеїни поділяють на вільні, або р-рімие в воді (ліпопротеїни плазми крові. Молока. Жовтка яєць і ін.), І нерозчинні, т. Зв. структурні (ліпопротеїни мембран клітини. мієлінової оболонки нервових волокон, хлоропластів рослин). Нековалентні зв`язок в ліпопротеїнів між білками і ліпідами має важливе біол. значення. Вона обумовлює можливість своб. обміну ліпідів і модуляцію св-в ліпопротеїнів в організмі. Серед своб. ліпопротеїнів (вони займають ключове положення в транспорті і метаболізмі ліпідів) наиб. вивчені ліпопротеїни плазми крові. к-які класифікують за їх щільності. Чим вищий вміст в них ліпідів. тим нижче щільність ліпопротеїнів (табл. 1). Розрізняють ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛОНП), низької щільності (ЛПНЩ), високої щільності (ЛВП) і хиломікрони. Кожна група ліпопротеїнів дуже неоднорідна за розмірами частинок (найбільші - хиломікрони) і вмісту в ній апо-ліпопротеїнів. Всі групи ліпопротеїнів плазми містять полярні і неполярні ліпіди в різних співвідношеннях. 
У всіх ліпопротеїнів плазми є ядро, що складається з ефірів холестерину і триацилглицеринов, до-рої покрито мономолекулярним шаром холестерину. фосфоліпідів і гидрофильной частиною молекул апо-ліпопротеїнів. Припускають, що домени апо-ліпопротеїнів мають дві грані, одна з яких брало гидрофобная, а інша - гідрофільна. Перша грань контактує з жирно-кислотними ланцюгами фосфоліпідів. друга - асоційована з полярної групою фосфоліпідів на пов-сті розділу ліпід - вода. Хіломікрони і ЛОНП утворюються соотв. в кишечнику і печінці. ЛГП - в кишечнику, печінки. а також в крові з ін. ліпопротеїнів. Ідентифіковано нек-риє апо-ліпопротеїни (див. Табл. 2), кожен з яких брало має певні св-вами, пов`язаними з перетворенням ліпопротеїнів в організмі. Хіломікрони і ЛОНП, потрапляючи в кров, захоплюють апо-ліпопротеїн С-II з ЛГП і активують мембранозв`язані ліпопротеїнліпазу, каталізують розщеплення в них триацилглицеринов. Під час катаболізму ацилглицеринов апо-ліпопротеїн С-II повертається до ЛВП, а хиломікрони і ЛОНП перетворюються в ЛНП - осн. джерело клітинного холестерину. ЛНП надходять в усі клітини організму. взаємодіючи зі спец. рецептором мембрани. активність догрого знижується зі збільшенням концентрації внутрішньоклітинного холестерину. ЛГП, навпаки, здатні виводити холестерин з кліток. Припускають, що високий вміст в плазмі ЛНП при низькому вмісті ЛГП - важливий фактор виникнення атеросклерозу (захворювання, зумовленого утворенням рясних відкладень холестерину і його ефірів на внутр. Пов-сті кровоносних судин). Апо-ліпопротеїн A-I - основний білок ЛВП. Він активує сироватковий фермент лецитин. холестерол ацілтрансферази (ЛХАТ), к-рий каталізує одночасно розщеплення фосфоліпідів і ацилирование холестерину. переводячи його в біологічно неактивну форму. 
Виділяють ліпопротеїни плазми крові зазвичай методом флотації. використовуючи водні розчини бромидов Na або К разл. щільності. До структурних ліпопротеїнів відносяться комплекси ліпідзавісімих ферментів (напр. Аденилатциклаза), рецспторние комплекси (напр. Рецептор ацетилхоліну), к-які входять до складу мембран біологічних. Їх будова і біол. св-ва дуже різноманітні.
===
Ісп. література для статті «Ліпопротеїнів». Клімов А. Н. в зб. Біохімія ліпідів та їх роль в обміні речовин. М. 1981, с. 45-75- Structural and functrond aspects of lipoproteins in living systems, ed. by E. Tria, A. M. Scanu, L. N. Y. 1969. Н. В. Проказова.
