Галогени - хімічна енциклопедія

галоген

галоген (Від грец. Hals, рід. Падіж halos - сіль і -genes-породжує, народжений) (галоїди), хім. елементи головної підгрупи VII гр. периодич. системи: фтор. хлор. бром. йод і астат. Молекули двоатомний. Зовн. електронна оболонка атомів має конфігурацію s 2 p 5. Зі збільшенням ат. маси галогенів зростають їх іонний і ковалентний радіуси. зменшуються енергії іонізації і електронний торгівельний (див. табл.).

Галогени характеризуються найбільшими серед всіх елементів значеннями спорідненості до .електрону. наиб. електроотріцателен фтор. Спорідненість атомів галогенів до електрону і енергія дисоціації молекул зростають від фтору до хлору. а потім зменшуються до йоду.

При звичайних умовах F₂ і С1₂ -гази, Вr₂ -рідина, I₂ і At₂ - тверді в-ва. Зі збільшенням ат. маси забарвлення галогенів стає більш інтенсивної - від блідо-жовтою у фтору до темно-червоної у брому і темно-фіолетового у йоду. У твердому стані галогени утворюють молекулярні кристали. Рідкі галогени-діелектрики. Всі галогени, крім фтору. розчин. в воді - йод розчин. гірше, ніж хлор і бром - F₂ окисляє воду до Про₂. Про₃ і фторидів кисню. У водних розчинах С1₂ і Вr₂ утворюють гідрати Х₂ *_n Н₂ О і гіпогалогенітіони ОХ - - Вr₂ і I₂ добре розчин. в СНС1₃. CS₂. етанолі і ін. орг. р-телеглядачам.

Невисокі енергії дисоціації молекул галогенів (істотно менші, ніж у Про₂. Н₂ і N₂ ) І велику спорідненість атомів до електрона визначають їх високу реакц. здатність. Галогени-сильні окислювачі. наиб. активний фтор. утворює сполуки. з усіма хім. елементами, крім Не, Ne і Аг. Реакц. здатність галогенів зменшується зі збільшенням ат. маси і зазвичай зростає в присутності. вологи та інших галогенів. Водень з галогенами утворює галогеноводороди НХ. Ентальпії їх утворення дуже мало залежать від т-ри і зменшуються від HF до HI. Тримаючи. стійкість в цьому ряду також зменшується. Розчини НС1, НВг і HI в воді - сильні к-ти, р-р HF-к-та середньої сили. Див. Також Бромистий водень. Йодистий водень. Соляна кислота. Фтористий водень.

З металами і неметалами галогени утворюють нітрати. один з одним-міжгалогенні з`єднання. З киснем С1₂. Вr₂ і I₂ дають оксиди. F₂ -фториди кисню. Всі галогени (крім фтору) утворюють нестійкі кислородсодержащие к-ти НХО, НХО₂. НХО₃ і НХО₄ - їх кислотні св-ва в зазначеному ряду посилюються, а оксиди. активність зменшується. Особливі групи соед.-гідрогалогеніди (серед яких брало наиб. Стійкі гідрофторид металів), напр. М Н₂ Х₃. і полігалогеніди. напр. K [C1F₂ ].

Іони галогенів у вигляді лигандов входять до складу молекул численних комплексних соед. фтор і хлор беруть участь в утворенні мостікових зв`язків, напр. в А1₂ З 1_б. Ta₄ F₂₀. наиб. активні атомарні і іонізовані галогени, к-які отримують в плазмі. газових розрядах або термокаталітіч. розкладанням молекул Х₂ і використовують для синтезу термічно нестійких галогенідів або іонного травлення пов-стей металів. напівпровідникових матеріалів.

Галогени (за винятком астату) широко поширені в природі- вони входять до складу мн. мінералів. містяться в морській воді - в своб. вигляді не зустрічаються. Всі галогени отруйні і мають бактерицидні св-вами.

З`єднання, що нагадують по хім. св-вам галогени, напр. диціан (CN)₂. діоксоціан (CON)₂. дітіоціан (SCN)₂. наз. псевдогалогенамі, а солі металів. містять групи CN, CON, SСN, -псевдогалогенідамі. Є.Г. Раков.
===
Ісп. література для статті «Галоген». немає даних