Педагогічні умови розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку

Анна Воронцова

Старший дошкільний вік є найбільш сензитивним для розвитку творчої уяви, що обумовлено віковими і фізіологічними особливості дитини.

Уява виникає в ситуаціях невизначеності, коли дошкільник не може знайти в своєму досвіді пояснення якого-небудь факту дійсності. Така ситуація ріднить уяву і мислення. Як підкреслював Л. С. Виготський, ці два процеси розвиваються взаємопов`язано. Мислення забезпечує вибірковість у перетворенні враження, а уяву доповнює, конкретизує процеси розумового вирішення завдань, дозволяє подолати стереотипи. І рішення інтелектуальних проблем стає творчим процесом.

Фантазуючи, діти виділяють об`єктивні закономірності навколишнього. Саме в реальному світі знаходиться джерело образів уяви.

Уява допомагає дошкільнику знайти нестандартне творче рішення пізнавальної проблеми. Тому найважливішою характеристикою уяви дитини є його реалізм, розуміння того, що може бути і чого не може. Розвиток уяви призводить до того, що у віці 5-7 років діти створюють уявні світи, населяють їх персонажами, мають певні характеристики і діючими у відповідних ситуаціях.

Уява розвивається не само собою, а вимагає певних умов і перш за все організації правильної виховної роботи.

У створенні фантазій може брати участь розвиваюча захисна функція уяви. Уява допомагає малюкові вирішити емоційні і особистісні проблеми, неусвідомлено позбутися тривожних спогадів, відновити психологічний комфорт, подолати почуття самотності. Таким чином, відбувається становлення психологічного захисту.

У старшому дошкільному віці закладаються основи майбутньої особистості: формується стійка структура мотівов- зароджуються нові соціальні потреби.

Відео: Творчий розвиток дітей від 3 років

Дитина починає усвідомлювати своє місце серед інших людей, у нього формується внутрішня соціальна позиція і прагнення до відповідної його потребам нової соціальної ролі. Дитина починає усвідомлювати й узагальнювати свої переживання, формуються стійка самооцінка і відповідне їй ставлення до успіху і невдачі в діяльності (одним властиве прагнення до успіху і високих досягнень, а для інших найважливіше уникнути невдач і неприємних переживань).

Для розвитку творчої уяви необхідна комфортна психологічна обстановка і створення позитивного емоційного настрою. Заняття з розвитку творчої уяви повинні будуватися в ігровій формі, що забезпечує максимальну свободу прояви фантазії дитини. Будь-які прояви самостійного й оригінального мислення у дитини повинні підкріплюватися і заохочуватися (навіть не зовсім вдалі, що сприяє створенню «ситуації успіху» і мотивує дитину до подальшого розвитку уяви. Важлива власна діяльність дітей, всі етапи заняття повинні по можливості передбачати особисту участь дітей, бажано , кожну дитину в творчому дії. Там, де тільки можна, діти повинні брати участь в живому формоутворенні: малювати, будувати, клеїти, витягувати звук, рухатися, розігрувати оценк і - розвивати свої творчі можливості і пройти через різні художні процеси. [Смирнова, Е. О. Дитяча психологія: підручник для вузів. - 3-е изд. перераб. - СПб. Пітер, 2009. - 304 с.]

Вихователь, звичайно, повинен контролювати результати творчої діяльності дитини, але, ні в якому разі, не засуджувати.

Про розвиток творчої уяви дошкільника в ігрових заняттях А. В. Запорожець писав: «В уяві дошкільника велику роль починає грати загальний задум, словесно формулюється вихователем або колективом граючих дітей. Цьому задумом він починає підпорядковувати свої дії.

Важливу роль у розвитку уяви має художнє виховання дітей. Слухаючи казки і художні розповіді, коли вони присутні на виставах, розглядаючи доступні її розумінню твори живопису і скульптури, дитина навчається уявляти собі зображені події, у нього розвивається уява »[Боровик, О. В. Розвиток уяви. Методичні рекомендації / О. В. Боровик. - М. ТОВ ЦГЛ «РОН», 2000. - 112 с. ].

Ігрова форма занять дозволяє дитині розкрити свої здібності в сюжетно-рольової гри, дати свободу фантазії в прояві акторських, режисерських, декораторських напрямках.

Образотворча діяльність - одне з перших і найбільш доступних засобів самовираження дитини. Діти малюють те, про що думають, що привертає їх увагу, вкладають в зображуване своє ставлення до нього, живуть в малюнку. Малювання - це не тільки забава, а й творчу працю.

При цьому в роботу включаються всі аналізатори, що дозволяють сприймати навколишній світ (зоровий, тактильний, руховий). У образотворчої діяльності проявляється своєрідність багатьох сторін дитячої психіки. Продукти творчості (дитячі малюнки) допомагають нам краще пізнати дитину, дають можливість отримати матеріал, що розкриває особливості мислення, уяви, емоційно-вольової сфери. Заняття малюванням сприяють розвитку у дитини пам`яті і уваги, дрібної моторики руки й мови, крім того, образотворча діяльність вчить дитину думати і аналізувати, порівнювати і порівнювати, складати і уявляти.

Останнім часом психологами, педагогами, батьками приділяється велика увага розвитку індивідуальності дитини. При цьому увагу дорослих зосереджується на творчому характері діяльності дітей, на ролі творчості для розвитку мислення, сприйняття, уяви. Формування творчої індивідуальності дитини базується на особливостях емоційної сфери, специфіки сенсорики (зору, слуху, дотику, нюху, смаку, образного бачення кожного. Визначаючи відмінності і схожість між предметами або зображуючи (в театральній, образотворчої діяльності) образ предмета, явища, одні діти будуть відштовхуватися від світла, інші - від зовнішньої форми, а треті - від функціональних особливостей [Боровик, О. В. Розвиток уяви. Методичні рекомендації / О. В. Боровик. - М. ТОВ ЦГЛ «РОН», 2000. - 112 с. ].

Сучасна педагогічна наука, яка дивиться на освіту як на відтворення духовного потенціалу людини, має різноманітними сферами виховного впливу на дитину.

Цей погляд на виховання дитини зробив актуальною проблему освіти і виховання дошкільників засобами інтеграції різних видів мистецтв, як до потужного синтетичному засобу розвитку їх творчих здібностей. Інтеграція - це рівень взаємодії, взаємозв`язку.

В ході інтегрованих занять образотворчої діяльністю в музичному супроводі, побудованих в ігровій формі закладений величезний потенціал для розвитку не тільки творчої уяви, а й всебічного творчого розвитку особистості дитини. Подібні заняття дозволяють засобами музики створити комфортний психологічний настрой (про психологічний вплив музики говорилося в першому розділі, використання під час занять образотворчої діяльністю різних технік (малювання, ліплення, конструювання і т. Д.) Збагачує художній практичний досвід дитини.

Можливості інтегрованих занять у розвитку творчої уяви старших дошкільників стають безмежними, за умови, що педагог зуміє правильно вибудувати весь цикл занять.

До всього вищесказаного напрошується висновок: для успішного розвитку творчої уяви в старшому дошкільному дитинстві необхідне дотримання ряду умов. До таких умов відносяться:

Відео: "Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей дошкільного віку"

- психологічно комфортна обстановка і позитивний емоційний настрій на основі особистісно орієнтованого підходу у взаємодії з дітьми;

- ігрова (доступна і цікава для дитини) форма організації занять;

- різноманітність способів взаємодії дорослого і дитини в художньо-творчій діяльності;

- інтеграція різних видів художньої практичної діяльності.

Відео: ОСОБЛИВОСТІ РАННЬОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Дотримання виділених умов дозволяє дитині розкрити свої здібності в грі, дати свободу фантазії в різних напрямках. Можливості інтегрованих занять у розвитку творчої уяви старших дошкільників стають дійсно безмежними, за умови, що педагог зуміє правильно вибудувати виховно-освітній процес.

бібліографічний список

1. Бєлкін, А. С. Основи вікової педагогіки: навч. посібник для студентів пед. вузів [Текст] / А. С. Бєлкін. - М. Akademia, 2000. - 185 с. - (Вища освіта) .

2. Богословський, В. В. Загальна психологія: навч. посібник для студентів пед. інститутів [Текст] / В. В. Богословський. - М. Просвітництво, 1981. - 383 с.

3. Боровик, О. В. Розвиток уяви. Методичні рекомендації [Текст] / О. В. Боровик. - М. ТОВ ЦГЛ «РОН», 2000. - 112 с.

4. Виготський, Л. С. Уява і творчість в дитячому віці [Текст] / Л. С. Виготський. - СПб. СОЮЗ, 1997, - 96с.

5. Доронова, Т. Н. Образотворча діяльність і естетичний розвиток дошкільників: метод. посібник для вихователів дошкільних освітніх установ [Текст] / Т. Н. Доронова. - М. Просвітництво, 2006. - 192 с.

6. З дитинства - в отроцтво: програма для батьків та вихователів з формування здоров`я та розвитку дітей від року до 7 років [Текст] / Т. Н. Доронова, Л. Н. Галигузова, Л. Г. Голубєва та ін. - М . Просвещение, 2007. - 303с.

7. Комарова, Т. С. Інтеграція в естетичному вихованні дітей [Текст] / Т. С. Комарова // Дитячий садок від А до Я. - № 6. - 2004. - с. 14-24.

8. Комарова, Т. С. Краса. Радість, Творчість: програма естетичного виховання дітей 2-7 років [Текст] / Т. С. Комарова. - М. Педагогічне товариство Росії, 2008. - 128 с.

9. Мухіна, В. С. Вікова психологія. Феноменологія розвитку: підручник для студ. вищих навчальних закладів [Текст] / В. С. Мухіна - 10-е изд. переробці. і доп. - М. Видавничий центр «Академія». - 2006. - 608 с.

10. Пелих, Е. А. Інтеграція художніх видів діяльності дітей дошкільного віку [Текст] / Е. А. Пелих // Дитячий садок від А до Я. - 2004. № 6. - стор. 55-65.

11. Психологія дітей дошкільного віку. Розвиток пізнавальних процесів [Текст] / під. ред. А. В. Запорожця. - М. Просвітництво. - 1964. - 352 с.

12. Рубінштейн, С. Л. Основи загальної психології [Текст] / С. Л. Рубінштейн. - СПб. Пітер. 2000. - 712 с. мул. - ( «Серія« Майстри психології »)

Відео: Творчий портрет

13. Соломенникова, О. А. Радість творчості. [Текст] // Дошкільне виховання. - 2005. - № 1. - стор. 49-52- № 2. - стор. 51-56.

14. Смирнова, Е. О. Дитяча психологія: підручник для вузів. [Текст] / Є. О. Смирнова. - 3-е изд. переробці. - СПб. Пітер. - 2009. - 304 с.

15. Тарасова, К. В. Синтез. Програма розвитку музичного сприйняття у дітей на основі синтезу мистецтв [Текст] / К. В. Тарасова. - М. Віоланта. - 2000. - 94 с.

16. Художньо-естетичний розвиток особистості: від дитячого садка до вузу: матеріали Всеросійської науково-практичної конференції 12 квітня 2010 г. [Текст] / відп. ред. Н. Г. Купріна. - Єкатеринбург: Уральський державний педагогічний університет. - 2010. - 216 с.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі