Буферний розчин - хімічна енциклопедія
Відео: Буферні розчини і рівняння Гендерсона-Гассельбаха
БУФЕРНИЙ РОЗЧИН
БУФЕРНИЙ РОЗЧИН . підтримує при зміні складу середовища сталість значення до.-л. характеристики, напр. рН (кислотно-основний буферний розчин) або окісліт.-відновить. потенціалу (окісліт.-відновить. буферний розчин).
Значення рН кислотно-основного буферного розчину залежить від концентрацій компонентів буферної суміші, що знаходяться в хім. рівновазі. і мало змінюється при концентруванні і розведенні розчину, введенні відносно невеликих кол-в в-в, взаємодіючих з одним з компонентів буферного розчину.
Відео: Розчини. Масова частка, молярна концентрація, надлишок / нестача
Наїб. поширені водні кислотно-основні буферні розчини. Вони містять слабку к-ту НА і поєднане з нею підставу А -, напр. СН3 СООН і СН3 СОО -. NH4 + і NH3. У таких системах здійснюється рівновагу. 
де [НА] і [А -] -равновесние концентрації соотв. к-ти і підстави. рКа = -lgКа. Це значення рН залишається практично постійним, тому що при додаванні невеликих кол-в сильних к-т або підстав іони Н3 Про + або ОН - зв`язуються підставою (к-тій) з утворенням сполученої к-ти (підстави).
Відео: Буферні розчини
Кількісно буферний розчин характеризується буферної емкостью- похідною
. де X - характеристика середовища, з - концентрація одного з компонентів буферної суміші або доданого в-ва, кількісно реагує з одним з компонентів з утворенням іншого.
Ємність кислотно-основного буферного розчину відповідає числу еквівалентів сильної к-ти або сильної основи. доорої необхідно додати до 1 л розчину, щоб змінити його рН на одиницю. Буферна ємність зростає при збільшенні початкових концентрацій його компонентів і максимальна при їх рівності. Буферні св-ва виявляються дуже слабо, якщо концентрація одного компонента в 10 разів і більше відрізняється від концентрації іншого. Тому буферний розчин часто готують змішуванням розчинів рівній концентрації обох компонентів або додатком до р-ру одного компонента відповідного кількості реагенту. що приводить до утворення рівної концентрації сполученої форми.
Інтервал рН (рівний зазвичай рКа ± 1), в к-ром дана буферна система може підтримувати постійне значення рН, наз. областю буферірованія. У довідковій літературі є докладні рецепти приготування кислотно-основних буферних розчинів для разл. значень рН.
Окісліт.-відновить. буферний розчин містить суміш сполуки. елементів змінної валентності в двох ступенях окислення (т. е. суміш обох форм окісліт.-відновить. пари), напр. Fe (III) і Fe (II). Значення окісліт.-відновить. потенціалу такого буферного розчину визначається за ф-ле: 
де Ер - реальний потенціал пари в даному середовищі, [Ох] і [Red] -концентрації соотв. її окисленої і відновленої форм, n - число електронів. що беруть участь в окісліт.-відновить. р-ції, R - універсальна газова стала. F- число Фарадея, T - абс. т-ра.
У методах фотометрії полум`я (в т.ч. в атомно-абсорбційному аналізі) буферними називають розчини, що підтримують практично постійне значення характеристики не самого розчину, а полум`я, в до-рої вони вдуваються. Напр. такі легкоїонізірующей в-ва, як солі К, забезпечують концентрацію електронів в полум`я, необхідну для придушення іонізації визначених атомів. У ЕлектроХіт. методах аналізу буферним іноді називають р-р, що перешкоджає змішуванню розчинів поблизу анода і катода.
===
Ісп. література для статті «БУФЕРНИЙ РОЗЧИН». Шарло Г. Методи аналітичної хімії. Кількісний аналіз неорганічних з`єднань, пер. з франц. МЛ. 1966- Керівництво з аналітичної хімії. пер. з нім. М. 1975- Лур`є Ю. Ю. Довідник з аналітичної хімії. 5 видавництво. М. 1979, с. 305-12. Б. Я. Каплан.
