Колоректальний рак
Загрядскій Євген Олексійович
Відео: Пухлини шлунково-кишкового тракту (колоректальний рак)
Завідувач відділенням проктології ММЦ ОН КЛІНІК. Доктор медичних наук. Професор.
Доктор медичних наук, професор, член асоціації колопроктологів Росії, автор 54 наукових робіт у вітчизняній і зарубіжній пресі.
колоректальний рак
Колоректальний рак - збірне поняття для раку товстої (colon) і прямий (rectum) кишки. Термін «рак колоректальний рак» об`єднує різні за формою, локалізації і гістологічної структурі злоякісні епітеліальні пухлини сліпий, ободової і прямої кишки, а також анального каналу.
Відео: Метастатичний колоректальний рак. Розбір клінічних випадків
ПОШИРЕНІСТЬ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ
Колоректальний рак (КРР) є широко поширеною в світі патологією. Згідно з базою даних Globocan Міжнародного агентства з вивчення раку (IARC) в 2002 році захворюваність КРР в світі склала 550000, а смертність - 278000 випадків серед чоловіків і відповідно 473000 і 255000 випадків серед жінок. У 2002 році КРР склав 9,4% всіх випадків раку в світі у осіб обох статей. Найчастіше він реєструється в Північній Америці, Австралії, Нової Зеландії та в різних частинах Європи. Внаслідок цього КРР розглядається як хвороба західного способу життя. За прогнозами абсолютне число випадків КРР в світі в наступні два десятиліття збільшиться в результаті зростання населення в цілому і його старіння, як в розвинених, так і в країнах, що розвиваються. У Росії за останні 20 років рак товстої кишки перемістився з 6-го на 4-е місце у жінок і 3-е у чоловіків, поступаючись лише раку легенів, шлунку і молочної залози.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ КРР
Мабуть, немає будь-якої однієї причини, яка приводила б до виникнення раку товстої кишки. Швидше за все, мова може йти про поєднання декількох несприятливих факторів, провідними з яких є дієта, зовнішнє середовище, хронічні захворювання товстої кишки і спадковість.
ДІЄТИЧНІ ФАКТОРИ
Роль дієтичних факторів у розвитку КРР знаходиться в центрі уваги багатьох дослідників. Колоректальний рак частіше спостерігається в областях, де в дієті переважає м`ясо і обмежено споживання рослинної клітковини. М`ясна їжа викликає збільшення концентрації жирних кислот, які в процесі травлення перетворюються на канцерогенні агенти. Менша частота раку товстої кишки в сільській місцевості та в країнах з традиційною рослинної дієтою (Індія, Центральна Африка) демонструє роль рослинної клітковини в профілактиці раку товстої кишки.
Теоретично велика кількість рослинної клітковини збільшує об`єм фекальних мас, розбавляє і пов`язує можливі канцерогенні агенти, зменшує час транзиту вмісту по кишці, обмежуючи тим самим час контакту кишкової стінки з канцерогенами. Канцерогенні речовини (бензпірен) можуть утворюватися і при нераціональної термічній обробці харчових продуктів, копченні м`яса, риби. В результаті їх впливу на геном клітини відбуваються точкові мутації, що призводить до перетворення клітинних протоонкогенів в активні онкогени. Останні, запускаючи синтез онкопротеінов, трансформують здорову клітину в пухлинну.
ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
У хворих з хронічними запальними захворюваннями товстої кишки, особливо з виразковим колітом, частота раку товстої кишки значно вище, ніж у загальній популяції. На ступінь ризику розвитку раку впливають тривалість і клінічний перебіг захворювання. За даними літератури, ризик виникнення раку товстої кишки при тривалості захворювання до 5 років становив до 5%, а при тривалості захворювання більше 20 років виразковим колітом становить до- 50%. Аналогічна тенденція зустрічається при хворобі Крона товстої кишки.
ПОЛІПИ товстої кишки
Відео: Пухлини шлунково-кишкового тракту: колоректальний рак, рак стравоходу
Поліпом товстої кишки поліпом називають розростання залозистого епітелію, що підноситься над рівнем слизової оболонки. Справжні поліпи прямої кишки часто плутають з фіброзними поліпами і гіпертрофованими анальними сосочками, які розташовуються на кордоні прямої кишки і анального каналу і є, по суті, розростанням рубцевої тканини або перехідного епітелію. Тому, якщо лікар поставив діагноз "поліпи прямої кишки", слід уточнити про які поліпах йдеться - справжніх, фіброзних, або доктор, таким чином, охарактеризував анальні сосочки.
Колоректальні поліпи достовірно збільшують ризик виникнення злоякісної пухлини. Індекс малігнізації (переродження в рак) одиночних поліпів становить 2-4%, множинних (більше 2) - 20%, ворсинчастий утворень - до 40%.
Ризик переродження поліпа в рак залежить від розміру поліпа. В даний час загальновизнано, що в зв`язку з постійним впливом на поліпи різних дратівливих чинників, можливо, їх озлокочествленіе. Як правило, в поліпах розміром до 5мм. не зустрічається малігнізації, поліпи розміром понад 5 мм перероджуються значно частіше і чим більше розмір поліпи, тим відсоток малігнізації вище.
За даними В.Д. Федорова і співавт., (1987), індекс малігнізації у аденом розміром до 1 см становить 2%. При аденомах до 2-х см. 25%, а понад 3 см 94%.
СПАДКОВІ ФАКТОРИ
Певну роль у патогенезі раку товстої кишки відіграє спадковість. Особи першого ступеня споріднення з хворими на колоректальний рак мають високий ступінь ризику розвитку злоякісної пухлини. До факторів ризику слід відносити як злоякісні пухлини товстої кишки, так і наявність злоякісних пухлин інших органів. Такі спадкові хвороби, як сімейний дифузний поліпоз, синдром Гарднера, синдром Тюрко, супроводжуються високим ризиком розвитку раку товстої кишки. Сімейний раковий синдром, що передається по аутосомальному домінантним типом, проявляється множинними раковими пухлинами ободової кишки. Майже у третини таких хворих у віці старше 50 років розвивається колоректальний рак.
Сімейний ризик колоректального раку
