До питання адекватної терапії затяжних реактивних депресій (введення в проблему) з
Відео: 13 Депресії, розлади пам`яті
Bluetooth гарнітура "Окуляри"
Відео: С.Н. Лазарєв | Природа психозу і депресії
Микронаушник "Магнітний"
Bluetooth гарнітура "Bluetooth"
Відео: Депресії і психотерапія. Д.Ковпак, Л.Третьяк
До питання адекватної терапії затяжних реактивних депресій (введення в проблему) З
реді психогенних факторів, що беруть участь в детермінації реактивних депресій, провідна роль відводиться важкої втрати, що ушкоджує сферу індивідуальних особистісних цінностей. Раптова втрата об`єкта прихильності ( "значимого іншого" в термінології психологів) - любовна драма, трагічна загибель або самогубство розглядаються в літературі як катастрофічного стрессорного впливу. Останнє прирівнюється за значимістю до подій екстремального характеру, які мають універсальну властивість - здатність викликати дистрес 1. Тільки подружню втрату в сучасному світі переживають щорічно 800 000 чоловік, і не менше третини з них потребують лікування з приводу гострої психогенної реакції. При цьому у половини пацієнтів мине гострих афективно-шокових розладів формуються клінічно окреслені реактивні депресії, тривалість яких перевищує 12 міс.
Такі затяжні депресії, що позначаються в психологічно орієнтованих публікаціях поняттям "патологічні реакції горя" (ПРГ), не тільки погіршують якість життя, але підвищують суїцидальний ризик, знижують поріг схильності до рекурентних афектних розладів, сприяють розвитку коморбідних патології (тривожних, патохарактерологіческіх порушень, залежно від психоактивних речовин).
Отримані дані дозволили сучасним дослідникам прийти до висновку про те, що затяжні психогенні депресії, що протікають з картиною ПРГ, на відміну від психологічно виведеного феномена "нормальної роботи горя", не можуть розцінюватися як "прийнятний процес" і повинні скласти предмет особливої уваги клініцистів.
Однак психологічна зрозумілість трагічної життєвій ситуації у свідомості пацієнтів (і навіть, на жаль, у постановах своїх деяких фахівців) нерідко зміщує реальне уявлення про депресивної реакції, як про психічний розлад до її розуміння виключно в контексті природного, неминучого і незворотного, а тим самим - НЕ що потребує лікування слідства понесеної втрати.
Тим часом при відсутності адекватної терапії психогенна депресія з рисами ПРГ не тільки не редукується, але набуває хронічного перебігу. При цьому психічна травма стає дезадаптірующімі "фокусом", що визначає протягом тривалого часу порушення поведінки, соціального функціонування і всього ладу життя пацієнтів. Відповідно своєчасність адекватних терапевтичних заходів в подібних випадках - фактор, який отримує ключове значення.
Як про це свідчить узгоджується з даними літератури клінічний досвід, накопичений у відділі по вивченню прикордонної психічної патології і психосоматичних розладів НЦПЗ РАМН, в широкому комплексі лікувальних впливів (біологічних, психотерапевтичних, соціально-реабілітаційних), що застосовуються при затяжних психогенних депресіях, що протікають у формі ПРГ , основною складовою є фармакотерапія з переважним використанням антидепресантів.
Ця позиція базується на перегляді традиційного уявлення про психотерапії як єдиному ефективному методі лікування таких станів 2. У міру накопичення результатів спеціальних порівняльних досліджень, в яких наводяться статистично аргументовані докази, стало очевидним, що психотерапевтичні впливи в комбінації з плацебо (тобто відповідна монотерапія) дозволяють домогтися позитивного ефекту лише у 29% хворих ПРГ [Reynolds Ch.F. з співавт. 1999]. У той же час ефективність лікування антидепресантами щонайменше вдвічі вище і може перевершувати 70%.
Підходи до вибору терапевтичної тактики здійснюються в згоді з концепцією психогений, послідовно розвивається в серії робіт А.Б. Смулевича, присвячених проблемі внеску особистісних розладів в психогенне реагування на стрес (див. Зокрема, публікацію в "Журналі неврології і психіатрії ім. С.С. Корсакова", № 6, 2000, а також статтю в цьому номері).