Катехоламіни - хімічна енциклопедія
катехоламінів
Відео: NOLIGHT
катехоламінів. група біогенних амінів похідних пірокатехіна (катехол), що здійснює регуляцію ф-ций ендокринних залоз (надниркові залози, щитовидна залоза та ін.) і передачу нервових імпульсів. У першому випадку катехоламіни розглядають як гормони. у другому - як нейромедіатори. Іноді до катехоламінів відносять їх синтетичні. похідні (див. Адреноміметичні кошти). До біогенних катехоламінів відносяться дофамін (ф-ла I- R = R `= Н), L-норадреналін (I- R = ОН, R` = Н) і L-адреналін (I- R = ОН, R `= СН3 ). Осн. ф-ція дофаміну-стимуляція секреції соматотропіну (гормону росту) і придушення секреції пролактину (гормону. стимулюючого
зростання молочних залоз. лактацію і ін.). Відомо також стимулюючий вплив дофаміну на глікогеноліз. рівень глюкози в крові. діурез, кровотік в нирках. Порушення синтезу дофаміну в мозку - причина виникнення хвороби Паркінсона. Дофамін виділяється з пресінаптіч. закінчень і діє на постсінаптіч. рецептори. к-які або активують фермент адепілатцтлазу (рецептори типу Д-1), або надають на аденілатцік-лазу інгібуючий вплив і підвищують рівень внутрішньоклітинного Са 2+ в результаті активації фосфоінозитидного обміну (гідролізу поліфосфоінозітідов до ДІАЦ-гліцерину і інозітолфосфатов) або відкривання рецепторрегуліруемих Са- каналів (рецептори Д-2). Все біол. ефекти дофаміну пов`язані з його участю в регуляції фос-форілірованія внутрішньоклітинних білків. Біосинтез дофаміну здійснюється з фенілаланіну через тирозин (II) за схемою:
Лімітуючим стадія - синтез дигідроксифенілаланін (ДОФА), к-раю каталізується ферментом тирозингідроксилази. Остання активується Са 2+. тому фактори, що підвищують концентрацію Са 2+ в аксоплазме (частина цитоплазми нейрона. входить до складу аксона), прискорюють синтез дофаміну. Стадія перетворення ДОФА в дофамін каталізується декарбоксилаз ароматич. L-амінокислот. Дофамін накопичується гл. обр. в разл. відділах центр, нервової системи. В аксонах симпатичний. нервових волокон і в мозковому шарі надниркових залоз дофамін - промежут. метаболіт. У цих тканинах він за участю b гідроксилази гідроксилюється до L-норадреналіну. Останній в мозковому шарі надниркових залоз за участю феніламіноетанол-N-метилтрансферази і джерела метильних груп S-аденозілметіонін превращ. в L-адреналін. Нервові імпульси, що йдуть по симпатичний. волокнам, призводять до викиду L-норадреналіну з пресінаптіч. мембрани цих волокон і рецепції нейромедіатора на постсінаптіч. мембрані. У мозковому шарі надниркових залоз секреція цих катехоламінів викликається шляхом порушення, що приходить по чревного нервів. При цьому в кров надходять переважно. L-адреналін і малі кількості L-норадреналіну. Рецептори цих катехоламінів є практично у всіх тканинах людини і тварин. L-Норадреналин взаємодій. переважно. з a -, a L-адреналін - з a - і b -адренергіч. рецепторами. Через a-рецептори (активують фосфоінозитидного обмін) здійснюються вазоконстрикторні дію катехоламінів (призводять до звуження кровоносних судин), стимулюється глікогеноліз. секреція адренокортикотропіну. інсуліну. реніну і ін. фізіологічно активних в-в. Через b-рецептори (активують аденілатциклазу) катехоламіни зменшують периферич. опір судин. стимулюють глікогеноліз. ліполіз і білковий обмін, підвищують частоту і силу серцевих скорочень. Активація синтезу катехоламінів-типова р-ція на стрес (напр. У тварин концентрація адреналіну в крові під впливом страху може зростати в 100 разів за дек. С) - їх роль полягає в мобілізації організму на здійснення активної мозкової і м`язової діяльності. Найважливішу роль катехоламіни грають також у підтримці гомеостазу (сталості складу внутр. Середовища та стійкості осн. Физиол. Ф-цій) і адаптації організму. Видалення катехоламінів з сінаптіч. щілини відбувається шляхом зворотного захоплення в пресінаптіч. закінчення. Цей активний транспорт відбувається з використанням енергії градієнта Na + на мембрані. Частина катехоламінів дифундує з синапсу в міжклітинний простір і потім надходить у кров. Інактивуються катехоламіни шляхом окислить, дезамінування. катализируемого катехол-О-метилтрансферазою. Метаболіти катехоламінів видаляються з організму нирками, тому їх вміст у сечі може вказувати на активність симпатичний. нервової системи і мозкового шару надниркових залоз. Порушення в метаболізмі. секреції і зворотному
захопленні катехоламінів-причина мн. патологич. процесів. Препарати, що впливають на обмін катехоламіни і їх рецепцію (напр. Пропранолол. Ф-ла III), широко використовують для лікування ряду захворювань людини.
===
Ісп. література для статті «Катехоламінів». Манухин Б. Н. Фізіологія адрснорсцепторов, М. 1968 Андрєєв С. Кобкова І. Роль катехоламінів в здоровому і хворому організмі. М. 1970 Ткачук В. А. Введення в молекулярну ендокринології, М. 1983 Комісарів І. В. Механізми хімічної чутливості синаптичних мембран. К. 1986, с. 79-91. В. А. Ткачук.