Запліднення методом еко (екстракорпоральне запліднення)
Метод ЕКЗ є ефективним сучасним способом лікування різних форм жіночого і чоловічого безпліддя. Суть методики полягає в тому, що деякі (або всі) етапи зачаття, а також ранній розвиток ембріонів здійснюється поза жіночим організмом, після чого вони підсаджуються в матку біологічної або сурогатної матері. Згідно з наявною статистичною інформацією, в середньому після процедури вагітність виникає в 33% випадків. Пологами закінчуються 90% з них.
Ключові дані медицини про метод ЕКО містяться в даній статті.
Лікування безпліддя методами ЕКЗ
Якщо усунути причину іншими засобами неможливо, показано лікування методами ЕКЗ:
- коли одна або обидві маткові труби видалені внаслідок позаматкових вагітностей;
- при порушенні прохідності маткових труб;
- малій кількості сперми;
- малій кількості сперматозоїдів;
- зниженні рухливості сперматозоїдів;
- підвищеній кількості патологічних форм сперматозоїдів;
- ендометріозі;
- відсутності овуляції внаслідок СПКЯ або інших захворювань;
- непоясненному безплідді.
На первинному прийомі в клініці лікар погоджує з потенційними батьками тактику застосування допоміжних репродуктивних технологій. Рішення про доцільність лікування методом ЕКЗ приймається з урахуванням:
- віку потенційних батьків;
- діагнозів кожного з них;
- результатів попереднього лікування;
- стажу безпліддя.
На первинному прийомі призначаються необхідні дослідження. За результатами діагностики складається терапевтична схема. Лікування безпліддя методами ЕКЗ призначається 2-тижневим курсом прийому гормонів з метою стимуляції визрівання декількох фолікулів (а не 1-2 як при природному циклі). Це дозволяє мати «запас» ембріонів. Після закінчення підготовчого лікування безпліддя методом ЕКЗ під контролем УЗД виконується пункція дозрілих яйцеклітин з яєчників через піхву. Процедура малотравматична і не викликає ускладнень.
Якщо репродуктивна функція у потенційного батька не порушена, то отримання сперми не викликає особливих проблем. При порушенні у нього сперматогенезу проводиться попереднє лікування чоловічого безпліддя методами ЕКЗ. Якщо отримати сперму природним шляхом неможливо, під анестезією проводиться її пункція. Можливість зачаття існує навіть при наявності одного нормального сперматозоїда.
Запліднення методом ЕКЗ виконується в умовах ембріологічного центру. Сучасні генетичні технології дозволяють досліджувати ембріони, що складаються з 4-8 клітин. З їх допомогою виявляють істотні вади розвитку та спадкові захворювання (в тому числі гемофілію та хворобу Дауна), а також стать майбутньої дитини.
В рамках лікування методом ЕКЗ перенесення запліднених яйцеклітин за допомогою еластичного катетера в матку проводиться на 5-6 добу після зачаття і не вимагає знеболювання. Після його закінчення жінка повертається до звичного для себе способу життя. При наявності медичних показань їй видається лікарняний лист.
Після процедури лікування методом ЕКЗ жінці протипоказані надмірні емоційні і фізичні навантаження. Кожні три дні контролюється рівень гормонів в її крові. Через 12 днів після процедури проводиться тест на вагітність. При багатоплідній вагітності за бажанням жінки може бути виконана редукція - видалення одного або декількох ембріонів.
Пологи після лікування методом ЕКЗ проходять так само, як і звичайні. Діти, зачаті за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, не відрізняються від дітей, зачатих природним шляхом.
Як підкреслюється в численних статтях про ЕКО, дана процедура безпечна і може повторюватися багато разів. У деяких пар вагітності передує 8-10 спроб. Доцільне кількість процедур визначається лікарем індивідуально.
При повторних спробах можуть бути використані ембріони від попередніх циклів лікування методом ЕКЗ, які зберігаються в замороженому стані протягом 55 років. У жінок старшої вікової групи (від 40 років) перший триместр вагітності при екстракорпоральному заплідненні супроводжується замісної гормонотерапією.
Протипоказаннями до лікування методом ЕКЗ є:
- деформації та вроджені вади розвитку матки;
- онкологія в анамнезі;
- наявність доброякісних новоутворень, які потребують лікування;
- психічні розлади.
Особливості методу екстракорпорального штучного запліднення
У даній статті були розглянуті суть методу обстеження в програмі ЕКЗ, етапи проведення та інша корисна інформація. Однак майбутню маму хвилюють і інші питання: як протікає вагітність, чи позначається спосіб запліднення на здоров`я дитини, чи будуть ускладнення після процедури?
Метод екстракорпорального запліднення допомагає завагітніти в тих випадках, коли природний процес зачаття виявляється неможливим. Це зовсім не означає, що виношування плоду буде відрізнятися від звичайного. У науковій і лікарській практиці відсутня інформація про особливості виношування після ЕКЗ.
Існує кілька умов для забезпечення схоронності плода:
- після підсадки ембріонів слід перевіряти рівень гормонів один раз в три дні і підтримувати його на потрібному рівні;
- через 12 днів за результатами тесту можна судити про успіх процедури;
- трапляється, що приживається кілька ембріонів. У такій ситуації жінка самостійно вирішує, чи потрібно видаляти потенційний плід.
Пологи після успішного застосування методу екстракорпорального запліднення також нічим не відрізняються від звичайних. Якщо безпліддя було викликано хворобою майбутньої матері, лікарі враховують цей факт. Однак до способу зачаття він не має відношення.
Найбільш частий питання, що задається під час обстеження: відбитися чи спосіб зачаття на дитину? Лікарі вважають, що діти, народжені після ЕКЗ, нічим не відрізняються від інших. Тим не менш, вони часто краще вчаться і більше хворіють. Така особливість є наслідком надмірної опіки батьків.
Сучасні методи обстеження в програмі ЕКЗ дозволяють виключити можливі ускладнення навіть при наявності проблем зі здоров`ям у потенційних батьків. У деяких випадках можуть спостерігатися:
- здуття живота і болючість в області малого тазу через гормональної терапії (синдром гіперстимуляції яєчників);
- викидень - часте явище після процедури штучного запліднення;
- багатоплідна вагітність - найпоширеніше ускладнення.
При викидні можливе повторне проведення процедури. Для інших ускладнень існують спеціальні клінічні методи усунення небажаних наслідків.