Атрофія шкіри як самостійна і супутня патологія
Фізіологічна і патологічна атрофія шкіри: причини, симптоми, лікування
Таке поняття, як атрофія шкіри, має на увазі під собою процес стоншування поверхневих і глибоких її шарів, часом з ураженням підшкірно-жирової клітковини. Фізіологічна різновид даного стану зустрічається повсюдно у літніх людей. Однак існує і патологічна атрофія, викликана впливом деяких патологічних факторів.
При атрофічних явищах відбувається не тільки зменшення загального обсягу тканин шкіри, але і зміна її тканинного складу, зокрема еластичних волокон. Їх кількість значно знижується, що призводить до погіршення розтяжності шкірних покривів, їх в`ялості і відсутності пристосовності.
Це важливо! Захворювання може зустрічатися в будь-якому віці, носити генералізований або локалізований характер, бути вродженим або набутим, первинним або вторинним. Залежно від всього цього визначається і ступінь тяжкості патологічного процесу, можливість його подальшого розвитку.
Етіологічні фактори розвитку та класифікація атрофії шкірних покривів
Як було сказано вище, атрофію шкіри поділяють на фізіологічну і патологічну. Ознаки атрофії шкіри фізіологічного характеру виявляються у людей старше 50 років в результаті вікових змін гормонального фону, системи кровоносних судин, змін в хімічному складі крові, порушень нейрогуморальної регуляції функцій організму. При цьому процес атрофії розвивається повільно, протягом багатьох років.
Патологічна атрофія класифікується наступним чином:
- За характером формування
- первинна
- вторинна
- за поширеністю
- дифузна
- обмежена
- За часом появи
- вроджена
- придбана
Причинами атрофії шкіри є такі стани, як:
- Захворювання ревматичного характеру
- Тривале застосування місцевих глюкокортикостероїдів
- Запальні захворювання шкіри і підшкірної клітковини
- гормональні збої
- Порушення обмінних процесів в організмі
- Інфекційні захворювання
Незважаючи на безліч захворювань, що призводять до появи атрофії, в її основі завжди лежить порушення харчування тканин, значне зниження активності клітинних ферментів шкіри, локальне переважання процесів катаболізму (руйнування тканин) над анаболизмом (побудова тканин).
Розвиток атрофії вторинного характеру може бути симптомом променевої хвороби, туберкульозу, піодермії, системного червоного вовчака, сифілісу та інших станів, при яких відбувається ураження капілярної мережі.
Клінічна картина при атрофії шкіри
Вогнища локальної атрофії частіше зустрічаються на шкірі грудей, живота, стегон, попереку, особи. Атрофія шкіри обличчя найбільш часто виникає внаслідок місцевого або системного застосування нестероїдних протизапальних препаратів. Фактором ризику тут є псоріаз, для лікування якого застосовуються мазі, що містять гормональний компонент.
Зовні вогнища атрофії являють собою ділянки тонкою, білястої шкіри, що нагадує цигарковий папір. Шкірні покриви при цьому покриті дрібними складками, сухі, нездорового кольору. При ураженні ПЖК локальні зони атрофії можуть мати вигляд западин відносно здорових ділянок тіла.
При генералізованих формах атрофії шкіра пацієнта виснажена і покрита дрібною судинної сіткою (телеангіектазії). Може відзначатися наявність крововиливів, гематом невеликих розмірів. При тривалому перебігу захворювання ділянки атрофії можуть покритися виразками, малигнизироваться, утворюючи злоякісні пухлини. Відзначаються явища склеродермії.
Особливою формою осередкової атрофії є атрофічні рубці, які утворюються в результаті механічних пошкоджень шкіри. На відміну від колоїдів, дана різновид рубців є різновидом неповної компенсації втрачених в результаті травми тканин. Подальшого розвитку атрофічних явищ при цьому, як правило, не відбувається.
Системні симптоми атрофії шкіри, як правило, відсутні. При виразці і інфікуванні атрофічних ділянок у хворих може виникати клініка загальної інтоксикації, яка включає в себе наступні ознаки:
- Головний біль
- Болі в м`язах
- гіпертермія
- Летючі болі в суглобах
- слабкість
- атонія
Варто зауважити, що подібна симптоматика не є діагностичною ознакою атрофії шкіри. Даний діагноз ставиться на підставі зовнішнього огляду пацієнта, а також збору анамнезу на предмет провокуючих чинників розвитку хвороби.
Лікування дерматологічної патології атрофічного характеру
Сучасне лікування атрофії шкіри являє собою складний комплекс заходів, що проводяться фахівцями різного профілю. Терапія призначається з урахуванням ступеня захворювання, його етіологічного фактора, віку хворого і наявних супутніх захворювань.
Це важливо! Стандартна схема лікування включає в себе використання полівітамінних комплексів, що стимулюють регенеративні і імунні процеси організму хворого. Крім цього, проводяться заходи, що сприяють поліпшенню кровопостачання уражених областей. З цією метою хворому призначають такі препарати як пентоксифілін, трентал, обов`язковим є проведення фізіотерапії.
Атрофія шкіри після гормональних мазей вимагає скасування використовуваного стероїдного препарату. Як правило, відновлення уражених тканин після цього відбувається самостійно. У випадках тривалого і важкого патологічного процесу хворим призначають стандартну схему лікування.
Консультація хірурга і онколога може знадобитися у випадках, коли ділянки атрофії із`язвлени, є гнійні освіти і новоутворення, ідентифікація характеру яких викликає труднощі. Абсцеси підлягають розтину з подальшим призначенням антибактеріальної терапії, неясні новоутворення - проведення біопсії для виключення їх онкологічного характеру.
При наявності ділянок глибокої атрофії також може знадобитися хірургічна допомога. При цьому проводиться пересадка власної шкіри з менш помітних частин тіла (внутрішня поверхня стегна, сідниці).
Крім усього вищесказаного, пацієнту можуть знадобитися консультації алерголога, невропатолога, інфекціоніста, ендокринолога для підтвердження наявності профільної патології та призначення відповідного лікування.
Профілактика атрофії шкіри
Специфічних заходів профілактики захворювання не існує. Необхідно з акуратністю використовувати гормональні лікарські засоби, уникати тривалого перебування в зоні опромінення ультрафіолетовими променями, стежити за своїм станом здоров`я, проводити своєчасну санацію вогнищ інфекції в організмі (особливо увага повинна приділятися інфекцій шкіри).
Це важливо! При перших ознаках захворювання необхідно отримати консультацію дерматолога з призначенням відповідного лікування. У багатьох випадках своєчасне звернення до лікаря допомагає не тільки запобігти подальшому розвитку атрофії, а й виявити наявність більш серйозного захворювання (цукровий діабет, сифіліс, небезпечні інфекції, захворювання системи кровотворення).
