Як росіяни проживуть без імпортних ліків

Відео: Парад військ Вологодського гарнізону та хід "Безсмертного полку" в Вологді

Зараз саме час підбивати проміжні підсумки. Влада каже, що в наприкінці 2015 року через 608 імпортованих життєво необхідних ліків 413, або 68%, проводиться в Росії

Вчора о 12:18, переглядів: 2808

Але крім збільшення обсягу виробництва є ще одна міра. Це обмеження держзакупівель іноземних ліків.

Проблема імпортозаміщення ліків піднялася ще в 2010 році. Через рік, у 2011, запустилася держпрограма «Фарма-2020», яка передбачає, що до 2020 року частка ліків вітчизняного виробництва в загальному обсязі споживання в Росії має зрости до 50 відсотків у грошовому вираженні. Зараз відомо про 130 держпроекти по розробці цих препаратів в нашій країні.

Замислювався про заміщення ліків і президент. У травневих указах 2012 року Володимира Путін поставив завдання до 2018 року обсяг вітчизняних ліків довести до 90%.

Відео: У Вологді відбулося відкриття Кубка Вологодської області по футболу

Зараз саме час підбивати проміжні підсумки. Влада каже, що в наприкінці 2015 року через 608 імпортованих життєво необхідних ліків 413, або 68%, проводиться в Росії. В цілому ж обсяг виробництва лікарських препаратів в нашій країні за чотири роки збільшився аж у два рази.

Але крім збільшення обсягу виробництва є ще одна міра. Це обмеження держзакупівель іноземних ліків. Але не всіх, а тільки входять в список життєво важливих. Навіть абревіатура є спеціальна - ЖНВЛП. Імпортні ліки не зможе брати участь в держзакупівлі, якщо є пропозиція хоча б від двох вітчизняних виробників або постачальників з країн Євразійського економічного союзу - Білорусії. Вірменії. Казахстану і Киргизії. На імпорт залишиться невеликий за обсягом сегмент так званих «революційних» препаратів, формула яких захищена фармацевтичним авторським правом. Головний мотив сформульований так: соціальна безпека країни, її незалежність від фармацевтичного імпорту.

Ця постанова буде поширюватися на 608 препаратів. З них 282 роблять два і більше російських виробника. У такої постанови є як прихильники, так і противники. Противники імпортозаміщення ліків вважають, що якість російських ліків свідомо гірше імпортних. У цьому питанні є нюанси.

Основна маса фірм закуповує сировину за кордоном, а в Росії тільки займається фасуванням, а ринки закупа - ті, що можуть запропонувати найнижчий прайс (це Індія і Китай) - не контролюють дженерики (копії оригінальних ліків).

Закони регулюють якість вітчизняних ліків. До того ж зараз вводяться поправки в законодавство, які передбачають додаткові заходи щодо посилення держконтролю якості. Але впроваджуються ці заходи досить повільно. До того ж, існують складності з реєстрацією. Тобто теоретично Росія може виробляти більше ліків, але спочатку потрібно закінчити з паперовою тяганиною.

Щоб іноземному виробникові взяти участь в російських держзакупівлі, потрібно створити в Росії локалізоване фармацевтичне виробництво. Російські фармвиробництва розташовані в Санкт-Петербурзі. де розробляють ліки від гепатиту В і С, в Новоуральске, де синтезують вітчизняний інсулін і антибіотики, а також в Ярославській, Калузькій областях і в Підмосков`ї.

Ми вирішили запитати наших, вологодських діячів, що ж вони думають про новий закон.

«З одного боку, можна стверджувати, що така норма в даних політичних реаліях вельми розумна. Ми повинні поставити перепону перед тими ліками, які йдуть на наш ринок. І далеко не завжди імпортні препарати відповідають заявленій класифікації. Контролюючі органи вже не раз виявляли підробки. Бувало, що виготовляли в країнах третього світу, а розфасовували в іншому місці. Я вважаю, що проблему потрібно розглядати і вирішувати глобально. По-перше, це розвиток тієї інфраструктури, яка забезпечувала б виробництво справжніх медичних препаратів на нашій території. У нас і зараз вже проводяться деякі ліки хорошої якості і за розумною вартістю. Але не завжди є сировина для потрібних ліків. І якраз це сировина завозиться з-за кордону. Всі ці моменти треба зводити і вибудовувати гнучку систему виробничих відносин медичної промисловості. Без реального виробництва, реального контролю не буде і програми імпортозаміщення. Тому треба дуже обережно підходити зараз до огорожі ввезення на територію Російської Федерації тих чи інших медичних засобів », - прокоментувала нам Марина Денисова, депутат Законодавчих зборів Вологодської області.

«У вітчизняних та імпортних препаратів одна і та ж хімічна формула і діючий початок однакове. Тому лікувальний ефект вони надають рівноцінний. Хоча, насправді, він може дещо відрізнятися за якістю. Хоча іншого не дано, федеральний закон не дозволяє. І аукціон проводиться саме таким чином. І якщо пацієнту потрібен певний ліки, то він його отримає. Це визначає лікарська комісія. На населенні такі заходи ніяк не позначаться. Наше перше завдання - забезпечити людей якісними ліками. Так що ні на людях, ні на якості лікування такий закон ніяк не відіб`ється », - вважає депутат Законодавчих зборів, заступник голови постійного комітету з освіти, культури та охорони здоров`я Сергій орачів.

А Олександр Морозов, теж обласний депутат, бачить в імпортозаміщення тільки хороше: «До початку перебудови наша країна постачала громадян власними ліками, причому хорошої якості, на 90%. І ліки були хороші. Зараз наша фармпромисловість практично не працює. І якщо країна хоче, щоб у неї була перспектива, вона повинна себе по максимуму забезпечувати не тільки танками і ракетами, а й тракторами, комбайнами. І продуктами харчування. І ліками. Це в обов`язковому порядку. На це має виділятися фінансування, причому не тільки виробництвам, а й науковим розробкам. І цей шлях на перспективу абсолютно виправданий. На населенні це відіб`ється однозначно позитивно. Адже в кінцевому підсумку ліки, вироблені в своїй країні дешевше, ніж те ж саме, привезене з-за кордону. Але це постійна, копітка і довга робота. Штурмом тут не взяти. Держава повинна контролювати цю галузь в постійному режимі ».

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі