Любов до трьох ананасам
Відео: Салат з куркою і ананасами " МАДЕМУАЗЕЛЬ" простий рецепт
Любов до трьох ананасам - читати онлайн книгу. Автор: Наталія Александрова
- Катюша, ти не могла б принести мені чаю? - несміливо промовив професор Кряквін.
Катя Дронова, його дружина і висхідна зірка вітчизняного прикладного мистецтва, здивовано дивилася на чоловіка.
Ні, в такому проханні не було нічого незвичайного, якби вона виходила від когось іншого. Але професор був настільки невибагливий і скромний у побуті, що в його устах така прохання прозвучало так незвично, як якщо б який-небудь звичайний чоловік попросив на сніданок стейк антилопи канна під соусом з чорних трюфелів або Дижонская сир з тушкованим шпинатом і фуа-гра.
Відео: Салат з ананасами і крабовими паличками! Крабовий салат рецепт
- Валик, ти здоровий? - стурбовано запитала Катерина і помацала лоб чоловіка.
У нього на лобі можна було засмажити вищезгаданий стейк антилопи.
- Валик, негайно в ліжко! - вигукнула Катя не терпить заперечень голосом. - У тебе температура не менше сорока градусів!
- Сорок - це зовсім не жарко ... - пробурмотів професор, але закашлявся і слухняно пішов у спальню.
- Ось до чого доводить твоє самолікування! - кинула йому вслід Катерина і схопила слухавку.
Справа в тому, що професор Кряквін був найбільшим фахівцем з Африці. Він вивчав населення Чорного континенту, культуру цього населення і його дивовижні звичаї. Значну частину свого життя професор провів на безкрайніх африканських просторах і був прийнятий повноправним членом до деяких племена. Тому коли під впливом огидною петербурзької погоди у нього почалися простудні явища, а саме нежить і кашель, Валентин Петрович вдався до допомоги традиційних африканських ліків.
- Це засіб я отримав від верховного чаклуна племені козюмбра, - бурмотів професор, розчиняючи в склянці води підозрілий буро-зелений порошок. - Воно неодмінно повинно допомогти ... в нього входять печінку чорного козла, отрута змії пуф-пуф і засушені квіти колуханціі прекраснолістной ...
Судячи з усього, африканське ліки, яке там, в Африці, допомагало від жовтої лихоманки, зеленої лихоманки, геморагічної лихоманки Ебола і моторошної хвороби під дивною назвою «чорний коник», не змогло впоратися зі звичайною петербурзької застудою, і справа дійшла до високої температури. І то сказати: в листопаді місяці в місті Санкт-Петербурзі коштує жахлива погода. Цілодобово ллє дощ, іноді змінюється мокрим снігом, який, падаючи на асфальт, тут же перетворюється в брудну кашу, яку проїжджають машини місять колесами. Зрідка проїжджають по бруківці снігоприбиральні машини, які скидають цю кашу з проїжджої частини на тротуар. Таким чином, нещасним пішоходам дістається все відразу: крижаний вітер зриває капелюхи і кидає їх в калюжу, оголені голови поливає кислотний дощ, причому вода заливається за комір, ноги мокрі по коліна, тому що ніяке взуття не витримує походів по калюжах. А ще ж треба ступати обережніше, щоб не посковзнутися і не зламати кінцівки і міцно тримати цими самими кінцівками сумки та портфелі, щоб не вирвали їх із рук спритні зловмисники.
Відео: Пиріг "Догори дригом" з ананасами. СМАЧНЕ МЕНЮ. покрокове приготування
Так що професор Кряквін зовсім не був винятком - в листопаді в Петербурзі хворіють все.
- Негайно в ліжко! - повторила Катерина і набрала номер поліклініки.
Спочатку вона кілька хвилин слухала сумовиті довгі гудки. Нарешті ці гудки припинилися, щось клацнуло, і роздратований жіночий голос промовив:
Трубку явно поклали на стіл, і той же голос продовжив розмову, перерваний Катіним дзвінком:
- Уявляєш? Сорочку йому чисту кожен день подавай - це раз! Сніданок щоб гарячий - це три! І коли він відпочиває, щоб я ходила виключно на пальчиках! Теж мені, олігарх знайшовся!
Хтось невидимий співчутливо позітхав, трубка брязнула, і роздратований голос знову звернувся до Каті:
- Лікаря викликати можна?
- Не можна! - гаркнула роздратована особа. - Ви, пані, на годинник дивилися? Ви раніше де були? Лікаря можна викликати тільки з восьми сорока п`яти до дев`яти нуль-нуль! Такі речі знати треба!
- А якщо людина погано себе відчув пізніше дев`яти нуль-нуль - що йому в такому випадку робити? - Катерина взагалі-то була жінкою спокійною, завжди всім задоволеною, ні з ким не псувала відносини. Однак її улюбленому чоловікові було погано, а в такому разі Катя перетворювалася зовсім в іншу особистість. За свого чоловіка вона готова була боротися з цілим взводом спецназівців - що там якась тітка з районної поліклініки!
- Так що ж йому робити - повзти на кладовище? - Катерина почала закипати.
- Не обов`язково на кладовищі! - огризнулася особа. - Можна в крематорій!
- А можна з вашим начальником поговорити? - процідила Катя, насилу стримуючи себе.
- На вашу голосу, дама, не схоже, що ви хворі! - не здавалася співрозмовниця. - Схоже, навпаки, що ви абсолютно здорові!
- А я й не кажу, що хвора! - Катя підвищила голос.
- Тоді навіщо вам лікар? Що ви час у зайнятих людей відбираєте?
- Лікар потрібен не мені, а моєму чоловікові професору Кряквін!
Почувши про професора, співрозмовниця несподівано пом`якшала і майже співчутливим тоном запитала:
- Сорок і дві десятих! - випалила Катя, знаючи, що десяті надають брехні достовірність.
- Гаразд, - особа пошелестела папірцями і милостиво повідомила: - чекайте, буде лікар.
Катя поклала трубку, перевела подих і кинулася в спальню, щоб перевірити стан чоловіка.
Професор, прикривши очі, лежав в широкому ліжку, майже загубившись в її просторах. Обличчя його палало, як племінний багаття сенегальських мисливців. Маленький, висохлий від тропічного сонця, він викликав у Катерини напад гострої жалості. Катя підсіла до чоловіка, підіткнула ковдру і перевірила лоб. Він став ще гаряче.
Валентин Петрович відкрив очі і слабким голосом промовив:
- Катюша, так як щодо чаю?
- Ах так, чай! Зараз принесу. - Катя поправила подушки. - Скоро прийде лікар, і все буде добре ...
І в цю саму секунду в двері квартири подзвонили.
Катерина схопилася і помчала на дзвінок, ледь не вивернуло по дорозі статую африканського бога родючості і опудало чорної пантери, подароване професору шаманом племені юк-юк.
Професор Кряквін дуже багато їздив по світу. Свій улюблений континент - Африку - він об`їздив уздовж і поперек, від Марокко до Кейптауна і від Сомалі до Сенегалу, а також у висоту й глибину, тобто бачив піски Сахари, сніги Кіліманджаро і печери Чинхої. Професор вивчав населення Чорного континенту, був знайомий з бедуїнами в пустелі і з пігмеями в джунглях. Аборигени дуже добре до нього ставилися і завжди дарували на пам`ять якісь сувеніри. Африка - простора країна, це вам не густонаселена Європа, де повернутися ніде. Африканські друзі дарували професору великі подарунки, він все приймав, щоб не ображати хороших людей. Таким чином в просторому довгому коридорі його квартири накопичилося безліч екзотичних речей. Перший час Катя боялася опудал і масок в темному приміщенні, потім звикла і навчилася не упускати цінні експонати і не натикатися на них.
