Православна бібліотечка для дітей: основи православ`я
Святитель Іоасаф, єпископ Бєлгородський
Відео: Православ`я дітям
Дні пам`яті: Вересень 4 (Знайдення мощей), Листопад 10
святитель Іоасаф народився в Прилуках, колишньої Полтавської губернії 8 вересня 1705 року, на свято Різдва Пресвятої Богородиці. При хрещенні названий Иоакимом. Він походив з давнього благочестивого Малоросійської роду Горленкових. У 1712 році 7-річного Йокін батько віддав в Київську духовну академію. У стінах академії він відчув потяг до чернечого життя.
7 років відчував себе майбутній святитель і, нарешті, відкрився батькам. Довго мати з батьком просили сина-первістка не брати чернечий постриг. Але в 1725 оду він таємно від них прийняв рясофор з ім`ям Іларіон в Київському Межигірському монастирі, а 21 листопада 1727 був пострижений у мантію з ім`ям Іоасаф в Києво-Братському монастирі. Ця подія співпала із завершенням навчання в духовній академії. Через рік інок Іоасаф був хіротонізований архиєпископом Варлаамом Вонатовічем в сан ієродиякона. Його залишили викладачем в Київській духовній академії.
Після смерті преосвященного Варлаама Київською кафедрою став управляти архієпископ Рафаїл Забороскій. Архієпископ Рафаїл звернув увагу на видатні здібності молодого подвижника і привернув його для більш широкого служіння Церкви. Йому було доручено відповідальний послух на посаді екзаменатора при Київській архієпископії. У листопаді 1734 року архієпископа Рафаїл присвятив ієродиякона Іоасафа в сан ієромонаха і перевів з училищної Братського монастиря в Києво-Софійський архієрейський будинок. Одно-тимчасово він був призначений членом Київської духовної консисторії. Виконуючи посаду екзаменатора, він доклав багато зусиль до виправлення моральних недоліків парафіяльного духовенства.
Консисторського посаду святителя була прекрасною школою для його організаторських здібностей. В цей час він добре вивчив потреби священнослужителів, достоїнства і недоліки. єпархії. Тут ясно визначилася всебічність ділових якостей Іоасафа, що поєднується з великими внутрішніми подвигами. Він швидко сходив по Лествиця духовної досконалості, про що свідчить збережений його твір «Лайка седми чесних чеснот з седми гріхами смертними».
24 червня 1737 ієромонах Іоасаф був призначений настоятелем Свято-Преображенського Мгарського монастиря з возведенням у сан ігумена. У своєму монастирі всі сили ігумен вважав на благоустрій обителі, в минулому колишньої оплотом православ`я в боротьбі з унією. У монастирі перебували мощі святителя Афанасія, патріарха Константинопольського, Лубинський чудотворця (пам`ять 2 травня). Кілька разів патріарх Афанасій був ігумену Иоасафу, бо свідчить про своє заступництво.
У 1744 році митрополит Рафаїл звів ігумена Іоасафа в сан архімандрита. В кінці того ж року він був викликаний до Москви і незабаром розпорядженням Святійшого синоду призначений намісником Свято-Троїцької Лаври. В обителі преподобного Сергія він так само самовіддано виконував слухняності Церкви (в ті роки було потрібно багато сил для відновлення монастиря після пожежі).
2 червня 1748 року в Петропавлівському соборі Петербурга архімандрит Іоасаф був хіротонізований на єпископа Білгородського. Вступивши на архієрейську кафедру, святитель Іоасаф строго стежив за благочестям і станом храмів, за правильністю здійснення богослужіння І особливо за моральністю пастви. Особливо велику увагу святитель приділяв освіті духовенства, правильному дотриманню ними статуту і церковних традицій. Як і раніше, святитель Іоасаф всі сили віддавав архіпастирського служіння, не шкодуючи свого здоров`я. Своєму келійнику Стефану, напередодні кончини, святитель заборонив домагатися священного сану і попередив, що в разі непослуху його спіткає передчасна смерть. Іншому келійнику, Василю, святитель вказав, що він буде дияконом, сану священика ніколи не досягне. І це пророцтво згодом виповнилося.
10 грудня 1754 святитель помер. Прославлення святителя Іоасафа в лику святих відбулося 4 вересня 1911 року.
10 грудня
Тропар святителя Іоасафа
Святителю Христу Богу коханого, / правило віри і образ милосердя людем був єси, / чуванням же, постом і молитвою, / яко світильник світлий, засяяв єси / і прославлений від Бога явився єси: / тілом убо в нетління спочиваючи, / духом же Престолу Божого стоячи перед, / чудеса преславні істочаеші. / Моли Христа Бога, / утвердить нас в Православ`ї і благочесті // і врятує душі наші.
Кондак святителя Іоасафа
глас 8
Многоразлічния подвиги житія твого хто оповість? / Многообразния милості Божої, тобою явленої, хто перелічив? / Відвага ж твоє у Пречистої Богородиці і Всещедраго Бога добро ведуще, / розчуленим серцево взивати до тебе: / не позбав і нас твоєї допомоги і заступництва, // святителю Христовий і чудотворче Іоасафа.
Ін тропар святителя Іоасафа Білгородського
Відео: Історії Старого Завіту - православні мультфільми (всі серії) (HD)
глас 2
Молітвенніче іздетства преізрядний, / Богообраний святителю Христовий Іоасафа, / правило віри і образ милосердя побожно житієм всім є / і з вірою до тебе притекающим рясно зцілення істочаеші. / Моли Христа Бога, нехай виконає правовірність, світ і благочестя і врятує душі наші.
церковний календар
Різдвяний піст.
Сьогодні Церква творить пам`ять: мчч. IV століття: Міни, Єрмогена і Евграфа- мч. Гемелла Пафлагоняніна- прп. Фоми Дефуркіна, ігумена X століття-блжж. Іоанна і батьків його Стефана і Ангеліни, правителів Сербських XV століття-свт. Іоасафа, єпископа Бєлгородського XVIII століття.
Сщмчч. XX століття: Якова Шестакова, Олександра Шкляева, Євграфа Плетньова, Анатолія Правдолюбова, Олександра Туберовского, Євгенія Харкова, Костянтина Бажанова, Миколи Карасьова, Михайла Кобозєва, Миколи Розова і Алексія Введенського, пресвітерів, прмч. Сергія (Сорокіна) і мчч. Михайла Плетньова, Петра Гришина, Євсевія Тряхова, Михайла Якунькіна, Дорофея Клімашева, Лаврентія Когтева, Григорія Берденева, мцц. Олександри Устюхіной і Татіани Егоровой- ІСПП. Анни Івашкін, Татіани Бякіревой і Теклі Макушевой- прп. схимонахини Анни (Столярова).
