Ігроманія. Страшна проблема сучасності.

Ваша дитина годинами сидить за комп`ютером? А на ваші запитання реагує в кращому випадку кивком голови або відповіддю «Зараз, ма»? Ви щодня бачите дитини, що грає в одні і ті ж ігри, а прогулянці з друзями він вважає за краще монітор? Вітаємо! У вашій родині з`явився ігроман!
Сучасні технології міцно зайняли місце в нашій дійсності. Ми не уявляємо свого життя без комп`ютерів і телефонів. І самі часом не помічаємо, як постійно тягнемося перевірити пошту або зайти в соцмережі. Залежність від гаджетів і інтернету - бич нашого часу. Але окремою проблемою тут варто залежність від комп`ютерних ігор. В основному, це мережеві ігри, де можна і пограти, і поспілкуватися. «Стрілялки», «танчики» або різні «фентезі-дії» ... Дитина день за днем, раз по раз включає гру і занурюється у віртуальний світ. І ось вже старі захоплення не приваблюють, на вулицю дитина не ходить, ніякі гуртки і секції йому не потрібні, а всі друзі по той бік монітора. Можливо навіть, ваша дитина стала іноді прогулювати школу, щоб ще раз зіграти в улюблену гру.
Чим же так приваблюють комп`ютерні ігри?
У віртуальному світі немає ніяких небезпек і ризиків, якщо ви програли - ви завжди можете почати спочатку, і у вас є мільйон «друге шансів». Тихий несміливий «ботанік» цілком може стати дуже крутим в який-небудь комп`ютерній грі, не докладаючи до цього особливих зусиль. Щоб стати таким же крутим в реальному житті, йому доведеться подолати свої комплекси і страхи, зробити над собою велике зусилля, тільки тоді щось почне виходити. І не з першого разу, і не в один момент, працювати над собою доведеться щодня, довго і наполегливо. А в грі все набагато простіше. Так навіщо напружуватися?
Що ж робити?
Почнемо з того, що заборонами ви нічого не доб`єтеся. Ви будете забороняти, карати або навіть бити, а дитина почне вас ігнорувати, йти грати до друзів або в комп`ютерний клуб.
Треба сказати, що ваш син або дочка біжать в віртуальну реальність тому, що їх не влаштовує реальність справжня. Нічим зайнятися, немає ніяких інтересів, або перед комп`ютером сидить «живий приклад» - тато, який з захопленням робиться в «танчики», наприклад?
Ви повинні навчитися слухати і чути вашої дитини, вам повинні стати цікаві його проблеми і переживання. І навіть якщо дитина розповідає про чергову комп`ютерну гру - не відмахується, вислухайте. Нехай він зрозуміє, що вам цікаво все, що з ним пов`язано.
Для того, щоб ігроманія перестала бути для вас проблемою, а у дитини виробився «імунітет» проти ігор вам варто зробити повсякденність більш насиченою та яскравою для вашого чада. Ходіть разом на природу, займіться спортом, придумайте якісь традиції, похід в піцерію або в парк атракціонів кожну парну суботу місяця, наприклад.
Прислухайтеся до бажань вашої дитини. Якщо він хоче малювати, а ви тягнете його грати на скрипці, якщо вона хоче займатися боротьбою, а ви вважаєте, що дівчаткам треба займатися тільки танцями - ламайте свої стереотипи. Інакше ваша дитина втече від вас при першій же можливості, і найближче «бігти» в віртуальний світ.
І подавайте особистий приклад. Якщо мама і тато самі постійно «залипають» в комп`ютері, то чому це погано? Чому дитині не можна робити те ж саме? Проводьте більше часу разом і будуйте довірчі відносини, і тоді, швидше за все, у вас не буде виникати таких проблем, а якщо і виникнуть, ви зможете оперативно на них відреагувати.

Автор: Наталя Плетньова