Тонзиліт антибіотики

Почнемо з визначення. Те, що раніше називалося ангіною (фолікулярної і лакунарній), за новою класифікацією носить визначення гострий тонзиліт.

Гострий тонзиліт це бактеріальне запалення глоткових мигдалин. Для формування цього запалення потрібно, щоб мигдалини в своєму розвитку дійшли до певної стадії.

Новонароджені не мають такої розвинутої лімфоїдної тканини, як діти більш старшого віку, виходячи з цього бактеріального тонзиліту у них не буває. Раніше вважалося, що з гострим тонзилітом діти не стикаються до трьох років (якраз в цьому віці мигдалини починають розвиватися досить швидко, що і є причиною ризику розвитку ангіни). Але на сьогодні експерти відзначають, що гострі тонзиліти молодіють і бачаться у дітей у віці полуторадвух років, а час від часу крім того і раніше.

Обставини походження тонзиліту

Обставиною походження гострого тонзиліту є бактерії (це принципова відмінність даного захворювання від вірусної інфекції, наприклад, фарингіту,

при якому основним симптомом є червоне горло).

Серед бактерій, що викликають тонзиліт, значно частіше бачиться гемолітичний стрептокок (70 80% випадків), рідше стафілокок та ін.

Щоб розвинулася ангіна, в більшості випадків необхідні два фактори: масивне надходження мікроба ззовні і місцеве локальне переохолодження.

Масивне надходження мікробів ззовні як правило пов`язане з яскравим контактом з хворим в гострій або субклінічній формі людиною, який виділяє в вохдух багато стрептокока (це зможуть бути хворі на ангіну, скарлатину і будь-якими іншими стрептококовими формами інфекції). Але, на відміну від вірусної інфекції, стрептокок на величезні відстані не поширюється, виходячи з цього заразитися в громадському транспорті, магазині і т.д. фактично нереально. Для інфікування потрібен тісний контакт. Значно частіше це сімейні контакти, наприклад, поцілунки, застосування членами сім`ї неспеціалізованих іграшок, предметів побуту (за умови, що на ці предмети потрапляє слина).

Місцеве локальне переохолодження. У деяких людей стрептокок живе на мигдалинах і в стані повного здоров`я, не викликаючи жодних клінічних проявів. З`являється це при рівновазі сил мікроба і імунітету. Називається такий стан захворюванням в субклінічній формі (раніше називалося носительством). У той час, коли ж відбувається важливе локальне переохолодження споживання вельми холодного пиття або їжі, облизування бурульок, поїдання снігу відбувається зниження імунітету. У слідстві особистий стрептокок розмножується, і ми отримуємо клінічну картину гострого тонзиліту у всій красі.

Відео: Лікарська терапія при хронічному тонзиліті | Лікуємо правильно з Володимиром Зайцевим

Починається гострий тонзиліт, в більшості випадків, з різкого підйому температури тіла і вираженого порушення самопочуття. На відміну від вірусної інфекції (в той час, коли при зниженні температури дитині робиться легше), при бактеріальних інфекцій в перші кілька днів порушення самопочуття зберігається крім того після закінчення зниження температури.

Обов`язковою умовою гострого тонзиліту є поява на мигдалинах гнійного нальоту. Він буває як точковим, у вигляді гнійників, так і суцільним, цілком покриває мигдалини.

Лікування даного захворювання вимагає обов`язкового лікарського контролю, оскільки тонзиліт це бактеріальна інфекція і лікується вона із застосуванням бактерицидних препаратів. Курси прийому антибіотиків досить довгі 710 днів. Вкрай важливо витримувати повний курс прийому препаратів, крім того не звертаючи уваги на ймовірне стрімке відновлення гарного самопочуття. Бактерію необхідно антибіотиком стерти з лиця землі цілком. У разі якщо цього не станеться, вірогідні рецидиви захворювання і досить великий ризик розвитку ускладнень.

Крім цього, в лікуванні тонзилітів досить часто вживаються найрізноманітніші варіанти полоскань антисептичними розчинами (йоду, солі і харчової соди, відваром ромашки і т.д.). Мета полоскань перебуває в тому, щоб зняти з мигдалин наліт, вимити з лакун (поглиблень) мигдалин весь вміст і, тим самим, прискорити одужання.

При підвищеній температурі тіла вживаються жарознижуючі препарати, рекомендується тепле рясне пиття. Серйозним моментом лікування ангіни є дотримання суворого постільного режиму цілий гарячковий період. Іншими словами поки у дитини тримається підвищена температура тіла, категорично забороняються прогулянки на вулиці, рухливі ігри. Недотримання постільного режиму, як і недотримання тривалості курсу прийому антибіотиків, часто веде до ускладнень.

Щоб проконтролювати появу ускладнень і ефективність антибактеріальної терапії на початку і в кінці лікування гострого тонзиліту в обов`язковому порядку проводиться ряд лабораторних досліджень. Це неспеціалізований аналіз крові і неспеціалізований аналіз сечі, а в кінці лікування додатково до них призначаються електрокардіограма і біохімічний аналіз крові.

У разі якщо у дитини зафіксовано одужання (тобто звичайна температура, звичайні аналізи крові), то через пару днів після закінчення закінчення курсу лікування ймовірно відвідування дитячого дошкільного або шкільного установи, але з обов`язковим обмеженням фізичних навантажень протягом 14 днів.

При гострому тонзиліті немає виражених обмежень у харчуванні, за винятком того, що їжа не повинна травмувати запалені мигдалини (жорстку їжу типу сушок, сухарів, печива краще виключити). Само собою зрозуміло, в обов`язковому порядку рясне пиття для дезінтоксикації організму. Залежно від віку і маси тіла дитини існують рекомендовані обсяги рідини, якісь в період захворювання, в більшості випадків, повинні бути збільшені на 30%.

Гострі стрептококові тонзиліти страшні своїми ускладненнями. При стрептококових заразитися основна група ускладнень це так звані ревматоїдні захворювання (захворювання сполучної тканини), якісь призводять до ураження клапанного апарату серця з формуванням вад серця і ураження нирок з формуванням гломерулонефритів і ймовірно мають ниркову недостатність.

Заходи профілактики бактеріального тонзиліту логічно випливають із чинників, якісь викликають дане захворювання:

• необхідно намагатися уникати контактів з хворими в гострій фазі захворювання. У разі якщо в родині пара дітей і один з них хворіє гострим тонзилітом, то крім того іграшки дітей повинні бути поділені або піддаватися санітарній обробці (вимити гарячою водою з мильним розчином);
• строго виконувати елементарні правила гігієни;
• уникати переохолодження. Взимку шия повинні бути закрита, необхідно стежити за тим, щоб діти не їли сніг, що не облизували бурульки і не їли морозиво величезними шматками.
• при наявності в сім`ї (у своїх батьків) хронічних тонзилітів, потрібно проводити обстеження на носійство мікробів в носоглотці і застосовувати особисту посуд.

Директор ЧУП «дечко і К» (торговий знак «Хороший Лікар»), доктор першої категорії А.В.Дечко.

Розмову вела оглядач журналу Малишок