Крихку рівновагу
крихку рівновагу
Календар змін (3 - 9 липня 2006 року)
Наступила тиждень якщо і не здивує нас неприємними сюрпризами (особливо під кінець), то вже точно дасть нам зрозуміти, як будуть складатися справи далі. Пояснюється це надзвичайно крихкою рівновагою природних стихій в цю пору року і, як наслідок, високою психофізичної нестійкістю людини до всіляких збурень. Тому навіть найслабші негативні тенденції, що виникли на початку тижня, в її кінці значно посиляться.
Серединний характер цього тижня (не тільки в щоденних, але і більш великих сезонних ритмах коливань природного життя) дозволяє вважати, що динаміка поточних змін має високі шанси повторитися протягом усього залишився літа. Тому в залежності від того, в якій послідовності і яким чином пройде в нашому житті цей тиждень, так пройде і все літо.
«Календар змін» допоможе вам увійти в єдиний ритм з природними коливаннями природи, в результаті чого сили природи будуть працювати на вашу користь. Дні, відмічені на календарі зеленим кольором, гарні для раціональних справ - переговорів, адекватних листів, простих і ясних робіт, що вимагають рівноваги. Дні, відмічені червоним кольором, - це дуже емоційні й нестабільні періоди, енергію яких, однак, можна направити на благо собі, якщо застосувати свої творчі, артистичні здібності. У «жовті »Дні все може обернутися як в« зелену »сторону, так і в« червону ». Вони носять перехідний характер. Але - все залежить від вас.
П`ЯТА РОСІЯ
Соціальний проект, за яким країна живе 10 років і буде жити ще 70
1.4. Вихори глобалізації (3)
Проекція довгих хвиль світової історії з XX в XXI століття
Коротко, результати розрахунків глобальної еволюції, виконані за алгоритмами вихровий теорії, представлені в таблиці.
Проекція довгих хвиль світової історії з XX в XXI століття.
(В таблиці відзначені ключові, на думку автора, події того чи іншого часу). (З технічних причин цю таблицю ми опублікувати не можемо, - ред.).
Про що говорять дані цієї таблиці?
По-перше, результати розрахунків, будучи абсолютно незалежними від досліджень Валлерстайна, з одного боку конкретним мовою цифр підтверджують його гіпотетичні оцінки, а з іншого їх уточнюють. Так, наприклад, вони кажуть, що циклічна криза американської економіки, що почався практично одночасно з початком нового століття, триватиме ще близько 30 років. У цих даних, в іншому, немає великої новизни, оскільки перший раз вони були опубліковані автором в Независимой газете 13 січня 1999 року в статті під назвою «Глобальна криза. Російський сценарій ». Другий раз точно такі ж тимчасові рамки були названі в першій президентській промові Джорджа Буша на початку 2001 року. Правда, свої оцінки національного розвитку Буш не цілком адекватно поширив на весь світ, який, на його думку, цілком вступив в 2000 році в 20-30-річну смугу стагнації. Дані наших розрахунків кажуть, що хоча ця фаза стані глобальної нині американської економіки, безумовно, відіб`ється на всьому світі, вона, в більшій мірі, все таки, характеризує стан американського суспільства. Це маленьке зауваження, однак, принципово важливо для побудови будь-яких інших (крім американської) національних стратегій входження в «глобальний стільниковий» світ XXI століття (як ми одного разу вже назвали його в «НГ» від 16 травня 2000 року).
Закінчення ж першої, приблизно 30-річної кризової фази глобалізації - фази становлення на планеті перших 5 «світових держав», не виключено співпаде за часом з різким здешевленням енергоресурсів - своєрідної «Помаранчевої» енергетичної революцією, названої так в 2002 році за аналогією з «зеленої »сільськогосподарської революцією (див. Доброчеев О.В. МЕП. 2002. № 2,3).
За оцінками вихровий теорії повномасштабне завершення будівництва світу приблизно 7-11 «глобальних тримаючи» розтягнеться після цього ще років на 30-40 - до 70 років XXI століття. В подальшому ж за цим циклі світової історії відбуватиметься, як нам представляється, подальша все більш глибока «соціальна атомізація» глобального суспільства з утворенням стійкого диверсифікованого «стільникового соціального світу».
В розрахунковій таблиці важливо відзначити не тільки згода по «числах» і загальним змістом авторських модельних розрахунків з відомостями, почерпнутими з інших більш відомих джерел. Важливо, і те, що відповідно розрахункової динамікою світу Китай, з точністю до емпіричних констант нашої моделі і довжини її розрахункового кроку фактично вже став сьогодні, назвемо її так, другий «глобальною державою». Тобто до рубежу тисячоліть Китай набрав такий економічний і геостратегічний потенціал і інерцію розвитку, що зупинити його повномасштабне світове визнання в якості другої «глобальної держави», сумірною за своїм впливом США - вже неможливо. І з цим новим об`єктивним фактором сьогоднішнім політикам вже не можна не рахуватися.
Що стосується Індії то її становлення в якості «глобальної держави» відноситься не до нинішнього часу. Досить обмежені знання про цю країну дозволяють нам всього-на-всього зробити оцінки, що становлення Індії як глобальної держави може відбутися не раніше в 2010 - 2020 років. А ось бурхливо росте на Схід Єдина Європа якусь надмірно тісний політичний взаємозв`язок з США як нова «глобальна держава» втратить, за нашими оцінками вже до 2010 року.
В цілому ж дані розрахунків підтверджують ще одну теорію, на сей раз нашого класика, про нерівномірний характер розвитку капіталізму. У таблиці прекрасно видно, що на всьому розглянутому 100 річному інтервалі світового розвитку політичних локомотивами історії виступали різні країни. У XX столітті такими послідовно були Росія - СРСР і Європа, потім США, потім Китай. Наступними рушіями світової історії XXI століття, за нашими оцінками, стануть на початку Єдина Європа і Індія, а потім Росія і в кінці розрахункового періоду - в 30-х роках знову США, Єдина Європа і Індія. Такими є лише деякі уточнення загального порядку, які відповідно до модельними розрахунками майбутнього можна внести в оцінки західних політологів.
А тепер про питання більш важливих - про Росію
Звичайно, сама інерційна за своєю динамікою найбільша країна світу Росія і звичайними і нашими нелінійними методами політичного аналізу на 20 років вперед не проглядається як глобальної держави. І з цієї точки зору можливо і праві західні політологи, які не беруть її до уваги в найближчій стратегічній перспективі. Однак нам тут в Росії доводиться дивитися на світ не тільки з «загальнолюдської», а й зі своєю особливою точки зору. Розрахунки ж виконані для нашої країни говорять що, почавши з «низького старту» в 1999 році новий історичний цикл вона не скоро, лише з відставанням приблизно років в 20 здатна буде повернутися до положення, якщо і не наддержави (що звичайно неможливо, як неможливо двічі увійти в одну річку), то «глобальної держави».
Цікавим видається і висновок порівняльного дослідження, що полягає в тому, що Росія сьогодні перебуває в стадії політичного розвитку еквівалентної багато в чому США 1960-х років або СРСР 1930-х. Тому сьогодні наша країна гостро потребує проектах, хоча і абсолютно нових за змістом, але не менш масштабних, ніж китайський проект Ден-Сяопіна, або американський проект Аполлона 1970-х років, або ГОЕЛРО.
Наступний висновок роботи полягає в політичному змісті наступила епохи, що полягає, на нашу думку, в переході від однієї глобальної держави до їх відносного безлічі. Як вірно вважають західні політичні аналітики, безкризового цей перехід відбутися не може. Більш того, після більш повного розкриття картини глобальної політичної перебудови, їхня точка зору про можливість розв`язання превентивної світової війни, вже не представляється фантастичною. Дійсно, розгляд перспектив людства, обмежене 20-річними рамками, за якими ще не видно нових «глобальних держав» крім США, Єдиної Європи і, частково, Китаю, здатне вселити ідеї про можливість превентивного гальмування Заходом прийдешніх політичних змін. Результати нашого чисельного аналізу в якості найбільш ймовірних термінів «гарячої» фази превентивної війни вказують на інтервал часу з 1999 року, коли почався новий цикл світового розвитку, і до 2012 року. Причому, пік глобального військового конфлікту повинен знаходитися ближче до кінця цього інтервалу часу. Додатковим аргументом на користь такого висновку може бути прогноз, заснований на гіпотезі А. Чижевського, згідно з яким найбільша політична активність мас має місце в період максимальної сонячної активності. А за оцінками американського міністерства промисловості, наступний після 1998 - 2004 років пік сонячної активності припадає орієнтовно на 2008-2014 роки.
В цілому ж, розгляд динаміки світового розвитку на більших, ніж 20-річних інтервалах історії, говорить про марність її будь-якого силового виправлення - ніяких ресурсів для цього глобального проекту ні кому не вистачить. Чисельний інструментарій показує, що глобальні смерчі соціальних вихорів в перспективі 60 -140 років в будь-якому випадку вирівняють політичний ландшафт планети. А ось вже на однорідної соціально-економічному грунті в майбутньому можливо буде освіту рівноважного соціально-політичного світу стільникового або пористого типу, на зразок Єдиної Європи, що складається сьогодні з рівних в політичному відношенні держав. Миру, в якому знайдеться місце і для США, і Китаю, і Європи, і Росії, в тому чи іншому своєму новому обличчі.
Ще один висновок дослідження полягає в тому, що для Росії не так вже важливо, куди з США переміститися в найближчі десятиліття полюс глобалізації - в Китай, або ЄС чи Індію. У будь-якому випадку політичне і економічне становище нашої країни, що знаходиться практично в центрі глобального політичного чотирикутника, очікується досить драматичним. Всі прилеглі до Росії глобальні суперники намагатимуться різноманітними політичними та економічними засобами притягнути її до себе, аж до розриву на частини. І цю важливу обставину, по крайней мере, потрібно мати на увазі для побудови будь-якої стратегії виживання в новому народжується на наших очах світі «світових держав».
Матеріал з сайту WWW.PEREMENY.RU
