Орхоепідідіміт - запалення яєчка і його придатка у чоловіків
У чому загроза гострого і хронічного орхіту і епідидиміту?
Відео: гострий орхоепідідіміт. Уролог, андролог, сексопатолог - Олексій Корнієнко
Орхит і епідидиміт - це запальні захворювання яєчка і його придатка відповідно. Оскільки ці чоловічі репродуктивні органи тісно пов`язані між собою анатомічно, запальні процеси в них дуже швидко поширюються, тому рідко зустрічається ізольований орхіт або епідидиміт, частіше має місце орхоепідідіміт. Дана патологія може бути гострою та хронічною, односторонньою і двосторонньою.
Хворіють орхитом і епідидиміту переважно молоді чоловіки і літні люди. У перших це пов`язано з активним статевим життям, частою зміною партнерок і відповідно великим ризиком зараження статевими інфекціями. У друге ж на перший план виходять хронічні захворювання сечостатевої системи. Орхит може розвинутися і у маленької дитини внаслідок ускладнень загального інфекційного захворювання.
Причини орхита і епідидиміту
Причини цих недуг можна поділити на дві групи:
Інфекційні До інфекційних причин відносять венеричні хвороби (хламідіоз, трихомоніаз, гонорею тощо.), А також вірусні інфекції - вірусний паротит (свинку), грип. Неінфекційні До другої групи етіологічних факторів входять травми області мошонки, хронічні та онкологічні захворювання простати і сечовивідних шляхів, невдало проведена катетеризація, перенесені операції на яєчках, аномалії репродуктивних органів, системні аутоімунні захворювання.
Якщо ж говорити про гострій і хронічній формах орхоепідідіміта, то причини їх розвитку відрізняються.
Відео: Епідідіміт - Запалення придатка яєчка
Так, гострий запальний процес в яєчку частіше розвивається після травм, оперативних втручань, загальних вірусних інфекцій (в середньому виникнення запалення сім`яників припадає на 1-2 тижні хвороби).
Хронічний орхіт і епідидиміт може бути наслідком нелікованого гострого недуги або ускладненням затяжних захворювань статевих органів.
Як розпізнати орхіт і епідидиміт?
Перше, що відзначають хворі гострим орхоепідідіміта, це сильний біль в мошонці, збільшення яєчка з ураженої сторони. Факторами, що підсилюють ці неприємні відчуття, можуть бути статеві контакти, еякуляція, дефекація, сечовипускання, фізичні навантаження. Крім цього, в спермі виявляється кров, з`являються неприродні виділення з уретри. До цих специфічних симптомів приєднуються ознаки загальної інтоксикації, гіпертермія, дискомфорт і хворобливість в області паху і промежини.
Для хронічної форми захворювання характерна більш згладжена клінічна картина, чергування періодів загострення і згасання запалення яєчка і придатка. Багато хворих скаржаться на постійну, але не інтенсивну болючість в області мошонки. Також можуть спостерігатися ознаки патології з боку інших сечостатевих органів - простати, сечового міхура, уретри.
діагностика
Чоловікам, що пред`являє скарги на біль в мошонці, призначають такі дослідження:
- Загальноклінічні аналізи.
- УЗД і доплер мошонки.
- Мікроскопію мазка з уретри.
- Бактеріологічний посів сечі, еякуляту, уретральних виділень.
- Діафаноскопію (просвічування мошонки за допомогою спеціального приладу).
- Тести на хламідіоз та інші венеричні захворювання.
Таке детальне обстеження пацієнтів з підозрою на симптоми орхіту або епідидиміту необхідно не тільки для уточнення діагнозу, але і для виявлення причини розвитку недуги, оскільки від цього залежить вибір оптимального способу лікування і підбір необхідних ліків.
лікування орхоепідідіміта
При підтвердженні бактеріальної природи запалення сім`яників і їх придатків обов`язково призначають антибіотики, імуностимулюючі препарати. Якщо ж причиною поразки яєчок стала травма, доповнюють антибактеріальне лікування протинабряковими препаратами. При вірусному орхіті лікування противірусними препаратами не проводиться, обмежуються лише знеболенням і загальними рекомендаціями.
Крім впливу на причину запалення при орхіті і епідидиміті в лікувальний період важливо полегшити стан хворого. Для цього застосовують знеболюючі протизапальні засоби, спазмолітики, жарознижуючі препарати. Також рекомендують робити холодні компреси і надягати суспензорій - спеціальний бандаж для мошонки. Це пристосування дозволяє підняти запалений семенник і зменшити його набряклість. Якщо суспензорія немає, можна скористатися еластичним нижньою білизною. Крім того, таким хворим показаний повний спокій.
Якщо в мошонці утворився абсцес, проводиться хірургічне втручання і установка дренажу.
При хронічному запаленні яєчка і його придатка лікують в першу чергу основне захворювання, усувають хронічні вогнища інфекцій і т.д.
Наслідки і профілактика
При своєчасному зверненні до уролога при перших симптомах орхоепідідіміта і отриманні адекватного лікування запалення придатків і яєчок проходить безслідно. Якщо ж патологію не лікувати, можливий розвиток серйозних ускладнень. До них відносять:
- Перехід захворювання в хронічну форму.
- Безпліддя.
- Нагноєння органів мошонки.
- Атрофію, некроз яєчка.
Основна міра профілактики орхита і епідидиміту - захист насінників і їх придатків від інфекції. Для цього необхідно робити вакцинацію від епідемічного паротиту хлопчикам і підліткам, обов`язково оберігатися презервативами, своєчасно лікувати венеричні захворювання, оскільки досить часто все починається з банального уретриту, який добре піддається антибактеріальної терапії.
Крім того, негативний вплив на стан яєчок, придатків, сім`яних канатиків надає часта мастурбація і повторні статеві акти (по 4-5 без достатнього відпочинку). Тому гармонія в інтимному житті - це ще один важливий фактор у профілактиці розвитку орхоепідідіміта.
