Уреаплазма уреалітікум і парвум
Дата публікації: 16.12.2014
У чоловіків і жінок різних вікових категорій часто можна знайти при обстеженні мікроб - уреаплазма парвум. Лікування такої інфекції при своєчасній діагностиці не утворює особливих зусиль. Найчастіше терапію виконують в амбулаторних умовах, слідуючи чітким рекомендацій доктора-гінеколога. Уреаплазмоз раніше відносили до венеричних хвороб, мікоплазмоз. Виходячи з цього таких хворих лікували дерматовенерологи. Але тому, що дане захворювання виділили в окрему групу за освітою аміаку, уреаплазмозом почали займатися гінекологи.
У жіночої статі набагато частіше бачиться уреаплазмоз, ніж у чоловіків. Сильна стать грає роль носіїв інфекції без прояву будь-яких показників захворювання. Дами ж, особливо в репродуктивному віці, хворіють такою недугою і мають сильно виражену клінічну картину. Уреаплазми складають до п`ятнадцяти підвидів, але як раз два з них є патогенними для організму людини. До них відносять уреаплазму парвум і уреаплазму уреалітікум, тропних до органів сечостатевої системи. Виходячи з цього впливати при лікуванні будуть саме на збудників. Викорінюючи обставина захворювання, лікують хворого головне правило при лікуванні інфекційних хвороб.
Передається уреаплазма парвум, лікування якої буде нижче розглянуто, статевим шляхом і вертикальним. Контактно-побутовий механізм в більшості випадків не має місце при даній патології (характерно для трихомоніазу). А вертикальний шлях здійснюється під час пологів, від матері до дитини. Є пара фонових станів, що призводять до даного захворювання запальні захворювання сечостатевої системи інфекційного або неспецифічного генезу, сечокам`яна хвороба, порушення менструального циклу, ендокринологічні патології та інші.
Клінічні симптоми будуть проявлятися у вигляді необільних слизових прозорих виділень без запаху, дискомфортом внизу живота, больовими відчуттями при статевих зносинах, різями при сечовипусканні, різними дизурическими розладами, общеінтоксікаціонного симптомами і т.д. Також будуть з`являтися ускладнення уреаплазмоза у вигляді часткового або повного безпліддя, висхідного інфікування органів сечостатевої системи, виникненням кровоточивих виразок або ерозій.
Так, при появі перших показників захворювання направлятися звернутися за кваліфікованою допомогою до лікаря-експерта. Він зробить все потрібні діагностичні заходи і призначить адекватно лікування. Потрібно здати загальноклінічні аналізи неспеціалізований аналіз крові, неспеціалізований аналіз сечі, аналіз крові на глюкозу (тому, що цукровий діабет часто може давати симптоми вагініту, схожі на клініку уреаплазмоза), аналіз сечі на діастазу, біохімічний аналіз крові і сечі. Потім виконують повне гінекологічне обстеження з взяттям мазків на посів мікрофлори і бактеріоскопічне вивчення. Ці способи діагностики надають допомогу з`ясувати вид і штам збудника інфекційного захворювання і розпізнати чутливість умовно-патогенного мікроорганізму до антибіотиків різного спектру дії, якими доктор буде лікувати пацієнтку. Крім цього необхідно виконати полімеразної ланцюгової реакції для виявлення ДНК уреаплазми, і імуноферментний аналіз, що визначає антитіла до збудника. Крім цього не менше інформативними є інструментальні методи діагностики УЗД органів малого таза, екскреторна урографія, кольпоскопія, контрастна рентгенографія і ін.
Після закінчення постановки клінічного діагнозу і виділення мікроорганізму приступають до терапії, частіше консервативної. Лікування проводиться в обов`язковому порядку обом партнерам для повного викорінення бактерії без повторень. Амбулаторно призначають на 15 днів наступне лікування:
- Дотримання вітамінізованої дієти з виключенням алкоголю, жирної і гострої їжі.
- Тетрациклін або доксациклін, якісь володіє сильним Ерадикаційної дією на уреаплазми. Використовувати необхідно по п`ятсот міліграм чотири рази на добу перорально. Але доксациклін має свої переваги в тому, що доза його вдвічі менше, і використовувати направлятися два рази в день.
- Препарати лінкозамінів клиндамицин, далацін, протипротозойні кошти.
- Макроліди препарати вибору при уреаплазмозі. Основні з них азитроміцин (по 0,5 г перорально два рази на добу), кларитроміцин (по 0,25 г всередину двічі на добу), еритроміцин (по 0,5 г чотири рази на добу перорально), рокситроміцин (по 0, 15 г два рази на добу) і джозамицин (по 0,5 г 3 рази на добу перорально).
- Народні способи лікування збори трав для спринцювання.
- Імуномодулятори лізоцим, тималін, де-Каріс, таквітін і ін.
- Вітамінотерпія (особливо вітаміни В і С).
- Прибуток і рідше гепатопротектори.
- Фізіотерапевтичні процедури.
Уреаплазма парвум при вагітності
Уреаплазма парвум при вагітності впливає на організм дуже погано, оскільки досить часто веде до часткового або крім того повного безпліддя, викиднів, внутрішньоутробної смерті плода та ін. Така реакція організму викликана дією збудника на слизову оболонку матки і цервікса, що в кінцевому рахунку заважає яйцеклітині нормально функціонувати після закінчення запліднення. Крім цього уреаплазма парвум при вагітності страшна тим, що умовно-патогенний мікроб може створювати сприятливе середовище для розмноження інших, більш патогенних, бактерій.
У разі якщо зараження жінки відбувається до двадцятого тижня вагітності, уреаплазма потрапляє в кров і інфікує плаценту. З цього і з`являються внутрішньоутробні патології у плода. Крім цього вертикальний шлях передачі інфекції при пологах сприяє зараженню дитини при проходженні через статеві шляхи.
Відео: Уреаплазма
Виходячи з цього виявляти уреаплазмоз потрібно відразу і невідкладно проводити всі діагностичні заходи. При призначенні адекватного лікування можливо уникнути ускладнень, виносити і народити здорову дитину.
