Андрій данилко
Андрій Данилко біографія
Біографія Андрій Михайлович Данилко
Андрій ДАНИЛЮК. Народився в Полтаві 2 жовтня 1973 року. У шкільні роки займався в театральній студії "Гротеск". Закінчив школу художників-дизайнерів. Потім навчався на касира-продавця продовольчих товарів. У 1992 році на огляді училищ були представлені дві його мініатюри - "Провідниця" і "Їдальня". У 1993 році на "Гуморині" в Полтаві офіційно була показана Вєрка Сердючка. У тому ж році Андрій з номером "Провідниця" стає лауреатом конкурсу "Всесмiх-93" в Києві. У 1995 році Андрій поступає в естрадно-циркове училище на відділення розмовного жанру і на міжнародному фестивалі "Море сміху" отримує Гран-прі. У 1997 році виходить перша телевізійна програма "СВ-шоу" на українському каналі "1 + 1", а з весни 1998 року - на РТР. З осені 1998 року програму "СВ-шоу" йде на "ТВ-6".
Улюблена страва: вуха (борщ і сало - не любить).
Оцінка своєї творчості: це тільки початок.
Улюблена актриса: Фаїна Раневська.
Улюблений телеведучий: Леонід Парфьонов.
Сімейний стан: не одружений, дітей немає.
- Андрій, в своїй передачі "СВ-шоу" ти постав в образі провідниці спального вагона. А сам ти як вважаєш за краще пересуватися?
- Я ненавиджу поїзд. Яким би гарним не був вагон, нехай більш того СВ, - все однаково це жах. По-перше, нахабні митники. Два рази за ніч тебе піднімають, перевіряють документи, а якщо хтось дізнається, що я і є Вєрка Сердючка, - то це взагалі кошмар починається. Російська митниця ще нічого, а українська. Майже незмінно п`яна. Один спочатку зайде, на мене подивиться, потім інший понаглее завалиться і кричить: "Маша, напевно ж сюди, шо ти соромишся! Подивися на нього!" А я лежу в ліжку, уявляєте? Ні, краще на літаку. І швидше, і спокійніше.
- Тобто ти в принципі не страждаєш від того, що тебе нелегко пізнати в повсякденному житті?
- Так я шибко радий цьому! Це без викрутасів чудово, що я безтурботно можу прогулюватися по місту, не таїтися ні від кого. У мене були такі смішні випадки, коли люди мене легко в упор не впізнавали. Наприклад, пізніше концерту люди товпляться і чекають, коли з`явиться Вєрка Сердючка. Я потихеньку виходжу і йду собі смирно. Хтось із натовпу захотів сфотографуватися з моїм менеджером і крикнув мені: "Хлопчик, постій, натисни на кнопку!" Напевно, деякі думають, що я в такому гримі і костюмі весь час ходжу. Взагалі, мене представляють старше, крупніше, вульгарніше.
- Для тебе існує завдання роздвоєння особистості?
- Це в якому сенсі?
- Ну ось ти даєш, зокрема, бесіда і як чорт із табакерки починаєш відгукуватися не від свого імені, а від імені Сердючки.
- Та ти що, зовсім з мене хворого на голову хочеш зробити? Я ж артист і граю певного персонажа. Це не означає, що я вжився в цю образ до того, що не можу від неї піти в життя. Я всю дорогу усвідомлюю, що роблю.
- Але тому що виходить, що ти приречений все життя відігравати одну і ту ж образ.
- Ні! Просто в Росії трохи про мене знають. Це не дивно, внаслідок того що що на екран потрапляє тільки одна сота частка всього того, що я роблю. У мене ж бо є свій театр (він так і називається - Театр Данилко), я показую там масу номерів, граю самих різних людей. Щось типу мініатюр Аркадія Райкіна. У мене є чудові номери, потім яких люди більш того плачуть. По телебаченню це демонструвати досить складно, в силу того що що потрібно відчувати живу атмосферу. В принципі я збираюся приїхати з гастролями до Росії і впевнений, що у багатьох людей ставлення до мене зміниться. Сподіваюся, що в кращу сторону.
- Звідки ти так славно знаєш жінок? Спеціально спостерігаєш за ними?
- Це з дитинства. У Полтаві я жив в комуналці, а там ці тітки-живчики, вічні двигуни. Дні народження, весілля, де співають і напиваються в устілку. Я все це ввібрав як губка.
- Тобто Вєрка Сердючка - списаний образ з певною жінки з твого дитинства?
- Ні, це збірний образ. Чомусь мене нерідко запитують: "А твоя мати не провідниця?" Ну чому моя матінка повинна бути провідницею? Звідки це взялося? Я спочатку дивувався, а пізніше зрозумів, що чоловік, з яким важко уявити, як не забороняється відігравати жінку, починає домислювати: "V нього, ймовірно, матінка - провідниця". Або: "Він, мабуть, педераст або трансвестит". Раніше я насправді вкрай переживав. А зараз. Я зрозумів, що як хто хоче, той так і буде вважати. Сенсу мені щось аргументувати - легко немає.
- А коли ти первостепеннний раз в житті переодягнувся в жінку?
Відео: Збори номерів Андрія Данилка
- Це в шкільному театрі-студії було. Взагалі, це був завчасно виграшний номер, коли хлопчина переодягається в дівчинку. Можна нічого не працювати, без викрутасів натягнути спідницю, і все вже будуть заливатися. У школі ми робили різні етюди, ось одним з них і була така тітка-провідниця, яка прибирала вагони і на всіх огризалася. Ім`я у неї звичайнісінька. А прізвище я запозичив у одній своїй однокласниці - Ані Сердюк. Тільки суфікс зменшувальний додав.
- А слівце "сердючка" що-небудь означає українською мовою?
- Та ні. Деякі чомусь думають, що вона якась сердита. Але це не так. До речі, недавно абсолютно випадково я дізнався, що слівце "сердючка" в китайській мові означає символ потенції. Це солідно, можете обстежити.
- За той відрізок часу часу, поки ти граєш Вєрку, у тебе в характері не з`явилися якісь жіночі риси?
- Та ні. Взагалі, це тільки перший час я грав таку тітку-жлобіху. Зараз Сердючка - це скоріше ребятенок, ніж леді. Я граю в безпосередність.
- А чоловіки за тобою не доглядають?
- Ні, ти знаєш, вони жваво розуміють правила моєї гри, невідкладно відчувають цю ауру доброти і безпосередності, яка вічно супроводжує нас на зйомках.
- Але це на зйомках, а в житті "нетрадиційні" чоловіки не долають?
- Та ні. Ось тільки мені вічно здавалося, що геї мене люблять, а недавно дізнався, що в одному місті вони збираються зірвати мій виступ. Кажуть, що я начебто як над ними знущаюся.
- Ні, заради чого мені це треба? Я працюю, а вже всякий сприймає це по-своєму. Хтось вважає мене педерастом, хтось вважає, що я над ними знущаюся. Головне, що ніхто не залишається байдужим.
- Цікаво, а ти сам як до гомосексуалістів ставишся?
- Я зовсім нічого не маю проти гомосексуалістів. Це приватне заняття кожного. Але мені прикро зріти чоловіків, які носять приталені блузочки, підводять очі, відрощують нігті. Спочатку мене моторошно дратувало, що мене приймають то за трансвестита, то за блакитного. Хотілося будь-що-будь виправдатися, щось аргументувати. Потім я зрозумів, що краще на всі ці розмови не направляти уваги.
- А що, є хтось на прикметі?
- Ти знаєш, сьогодні я живу єдиний. Серце поки мовчить. Але коли-небудь я, звичайно, одружуся.
Відео: Андрій Данилко (Вєрка Сердючка) - найкраще і найулюбленіше і тільки для Вас
- Які жінки подобаються Андрію Данилку?
- Знаєш, є жінки - легко красиві. З такими мені нецікаво. І все.
- Як же ти єдиний справляєшся з домашньою роботою?
- У мене є домробітниця, вона все по дому робить.
- Ти заможний дядько, як я розумію.
- Ну да, а що мені приховувати? Я нічого не вкрав, все заробив сам. У мене дві квартири - одна в центрі Києва, інша - на околиці. Є агрегатіна, шофер (він же охоронець), хатня робітниця. Батькам своїм допомагаю.
- А як твої батьки поставилися до твого перевтілення в Сердючку?
- Мої батьки до цього поставилися незвично. Переживали. Міркували, що чоловік повинен бути мужиком: сів на трактор і поїхав, кукурудзи наламав. А не те, "шо сиськи собі понадувае і гуляти як дурень". Їх міркування для мене, звичайно ж, важливо. Просто в даний час вже все по-іншому, вони мною пишаються.
- До речі, що представляє собою знаменита груди?
- Раніше вона була з презервативів. Видовище було сміховинні: п`ять чоловік з серйозним виглядом надували для мене презервативи. А під час спеки вони склеювалися і лопалися - проблематично було. Зате в даний час ми зробили стаціонарний бюст, з поролону. Дуже сприятливо. Закріплюєш позаду - і вперед.
- Хто тебе красить, одягає?
- Знаєш, у мене немає проблем з цим. Я закінчив школу художників-дизайнерів і тому сам займаюся і макіяжем, і вибором одягу.
- Виходить, що за освітою ти художник, а став артистом-самоучкою?
- Ні, чому. Чи не остаточно. Я вчився в цирковому училищі на артиста розмовного жанру. Але не довчився. Вигнали мене звідти.
- Мені сказали, що виступати так, як я, - заборонено. Говорили, що необхідно вилізти в костюмі, з краваткою нормальним, як всі гумористи це роблять, і прочитати який-небудь сміховинний монолог.
- Ну і що, ти так без витівок взяв і пішов?
- Ну так. Справа в тому, що на той час я вже потроху ставав популярним, тільки в тому училище на практиці ніхто не підозрював, що це я і є.
- Як Вєрка вирвалася на телеекрани?
- Спочатку істинно мій номер "Провідниця" з`являвся лише на театральних підмостках. Потім я став активно гастролювати по Україні зі своєю шоу-програмою під назвою "Титанік". І так вийшло, що я знявся в рекламі одного українського банку. Після цього Вєрку все полюбили, стали скрізь звать. У 1997 році від одного українського каналу мені надійшла пропозиція новини ранкову музичну передачу типу "Ранкової пошти". Тоді я і придумав такий собі варіант, що в Вєркіна вагоні їдуть зірки і вона веде з ними розмови ні про що і про все.
- А як тобі було років, коли ти зрозумів, що став популярним?
- Вісімнадцять. Ви уявляєте, всього вісімнадцять років, а в цьому місці, на Україні, по Вєрку Сердючку почався що ні на є дійсний громадський психоз. Скрізь крутили касети з цими безглуздими записами, люди вчили напам`ять якісь мої монологи. Я себе відчував, як, треба думати, "Ласкавий травень" в рідне час. Чесно кажучи, мені не сильно славно від усього цього було. Від мене відвернулися всі близькі люди, зі мною ніхто не розмовляв.
- Може, ти зазнаватися почав?
- Не думаю. Швидше за все мене легко боялися. Ну от уявіть - як ніби свій чувак, живе в гуртожитку - а за ним вся держава з розуму сходить. Все це дуже грубо сталося. Насправді я сильно переживав з цього приводу.
- Але тому що напевно у тебе з`явилися нові знайомі, друзі, після того як ти потрапив в інший "коло" людей?
- У мене ні в життя не було великих друзів. А всі ці "зірки". Вони такі всі несправжні. У мене так і не вийшло бути в "елітних" колах своїм. Хоча мої концерти знаменитості постійно відвідують. Кричать, що це вульгарність, ряженічество, але все одно приходять.
- Як вибираються "пасажири" твого "спального вагончика"?
- Цим займаються певні люди, вони підбирають героїв, узгоджують час роботи.
- А якщо ти не хочеш водити знайомство з цією людиною?
- Ну такого не буває. Я можу знатися з ким завгодно. За час своєї роботи я вже так наблатикался, що, мабуть, зможу новини діалог з колодою. Ось колода посади до мене на диванчик, і я буду з ним тлумачити, жартувати, і напевно це буде забавно.
- Це вже якимось божевіллям тхне.
- Це не божевілля, легко я розробив певні прийоми, виходи з найбільш безглуздих ситуацій, манеру розмови.
- А хто-небудь відмовлявся від роботи в твоїй передачі?
- Коли ми тільки починали, звичайно ж, були проблеми з персонажами. А сьогодні немає. Сердючка - вона ж добра і безпосередня, "СВ-шоу" - за межами політики і якихось глобальних проблем. Ми більше того Жириновському відмовили, хоча він вкрай хотів взяти участь в програмі.
- Ти не соромишся своїх високопоставлених гостей?
- Я граю образ такого придворного блазня, тільки в хорошому сенсі цього слова. Тобто я можу вимовляти з екрану все що завгодно. Під маскою Сердючки дозволено без праці і невимушено водити знайомство з найвідомішими людьми так, як подібно до того як ми знайомі вже тисячу років. До речі, останнім часом стали наступають автори і пропонувати тексти для "СВ-шоу". Але всі вони чомусь бачать Сердючку якийсь вульгарної. Слова всякі нецензурні в сценарії вставляють. Так я взагалі працюю без всяких там сценаріїв, неважко говорю з людиною - і все. Як балаканина в купе з попутником - бо її заборонено запланувати.
- І на тебе ніхто не ображається?
- Ну я не знаю, ображаються чи ні. Я ж правду кажу, що не вигадую. Потім все це робиться в такий м`якою, більш того милою формі. Я ж не встаю прямо перед людиною і не кажу: "Ти дурак". Якщо я захочу, то все обіграю так, що все і без слів зрозуміють: він дурень.
- Ну хіба в процесі роботи не було такого випадку, щоб гість не образився, не розгубився якось?
- Буває, звичайно. На такі випадки у мене є Геля. Геля - це взагалі рятувальний круг. Коли якась заминка або контакт з гостем порушується, я починаю на Гелю сваритися, надриватися. І гість починає за неї заступатися, і якось потроху все повертається в потрібне русло.
- Якщо Геля так необхідна, чому тоді так вперто поширювалися чутки, що вона бере участь в передачі тільки через те, що ти з нею спиш, а режисери вперто хотіли її з передачі прибрати?
- Так, режисер не дуже-то любив Гелю, тому що вважав, що її в передачі надмірно чимало. Вона весь час влазила в кадр. Я їй кажу: "Винеси кави і забирайся до чортової матері". Ні, ось вона п`ять разів вийде, постоїть перед камерою, і не виженеш її звідти. Але це у неї чисто жіноче і виявлялося тільки спочатку. Зараз вона вже веде себе більше скромно. Хоча для неї це шибко складно. У житті вона вкрай експансивний джентльмен, моторошно балакуча.
- Вона намагається щось проректи в камеру?
- Так у неї губи не закривається. Вона часом не витримує і волати більш того починає. Потім це доводиться вирізати.
- Все-таки з Гелей у вас роман?
- Ми взагалі-то не любимо на цю тему розмовляти. Ну вона мені насправді з самого початку вкрай сподобалася. У нас же від того що був відбір на цю образ. Прийшов вельми сила-силенна дівчат. Але вона виділялася. Я невідкладно її вибрав, хоча режисер наполягав на який-небудь тітки типу Сердючки - такий собі некрасивою жлобіхі. Я його переконав, що, навпаки, необхідний контраст. Я така заводна, розумна, з закриваються ротом, а Геля - красива, схожа на кінозірку, але ідіотка. Радмілка (справжнє ім`я Гелі) як заборонено краще підійшла на цю образ. Хоча вона остаточно не кретінка, звичайно. Але справляється з цією роллю чудово!
- Вєрка Сердючка нерідко зачіпає тему "міцних напоїв". Схоже, ти і сам не проти зайвий раз перекинути стаканчик.
- Я це абсолютно не люблю. Як не дивно. У мене було таке складне дитинство, що полювання до спиртного у мене відбита, ймовірно, на все життя. Батько випивав трохи, і я пам`ятаю всі ці скандали. Знаєш, у мого організму виробилося стійке неприйняття і відторгнення цих напоїв. Я і не курив шибко тривало. Закурив тільки років в двадцять і два роки тому благополучно кинув. Чи не п`ю і не курю. А то, що Вєрка любить ковтнути. Так їй бо це належить - вона ж провідниця.
- Але бо на практиці на кожну передачу твої гості приносять щось ковтнути. Ти легко робиш вигляд, що п`єш з ними?
- Ні, якби я щось зображував, то нормального розмови не виходило б. Люди бо не люблять, коли їх брешуть або того гірше - демонстративно відмовляються від щирого душевного пропозиції.
- Тобто "по роботі" випивати доводиться?
- Ну я ж бо граю жінку, яка любить випити. Природно, я разом кажу: давай по чуть-чуть, по чуть-чуть. Не надміру нерідко, але бувало так, що я дуже напивався.
- Тобі ні в життя не хотілося якийсь час перепочити від Вєрки Сердючки?
- Я хотів якось раз прибрати Вєрку на час. Я б оголосив, що вона вагітна і пішла в декретну відпустку на невизначений відрізок часу. Це як раз би збіглося з тим моментом, коли Алла Пугачова оголосила про перерву у своїй творчій діяльності.
- А при чому в цьому місці Алла Борисівна?
- Ну я ж граю таку українську примадонну. Я все повторюю за Пугачової. Сингли, максі-сингли, лесбійський хоровий колектив з Лос-Анджелеса - все роблю укупі з нею. Коли Алла Пугачова пішла, я також хотів зробити який-небудь остаточний тур, випустити "Вибране" та "Улюблена, краще, тільки для вас". Але у мене не вийшло залишити, так як надміру шибко в ту пору розвинулося моє "СВ-шоу".
- Ти відстежуєш явище своїх конкурентів? І взагалі хто-небудь ще намагався виготовити щось на зразок "СВ-шоу"?
- За великим рахунком моя передача - це саме банальне ток-шоу. Інша справа, що скопіювати щось особисто у мене легко можна, в силу того що що моє шоу побудовано на імпровізації. Хоча мені тут недавно розповіли, що в Лондоні з`явилася одна передача (це не забава, не смійтеся), на якій бесіду з зірками веде якась бабка-маразматичка, за професією, то чи прибиральниця, чи то сторожиха. А в Ізраїлі я спостерігав таку програму: сидять три мужики, переодягнених в жінок, і за чашкою чаю обговорюють останню плітку. Лунає дзвінок в ворота, заходить якась зірочка, і вони продовжують обговорювати цю плітку вже разом з нею. Так що аналоги є.
